Невідома земля. Нова серія біноклів Zeiss Terra ED

Невідома земля. Серія біноклів Zeiss Terra ED

Компанія Carl Zeiss відома у всьому світі завдяки високій якості своїх оптичних приладів — біноклів, зорових труб, прицілів і об'єктивів. Можна сміливо стверджувати, що Zeiss у світі оптики є ім'ям прозивним, оскільки є синонімом понять «якість» і «надійність». З моменту свого заснування в 1846 р. Carl Zeiss накопичила величезний досвід у розробці та виробництві оптичних приладів. Текст і фото: Ігор Сокуренко

Біноклі марки Zeiss заслужено користуються особливим попитом серед мисливців, орнітологів, туристів та просто любителів високоякісної оптики. Єдиний їх, так сказати, недолік — ці прилади відносяться до вищої цінової категорії. Тут немає ніякого протиріччя — як правило, дійсно якісні речі коштують-таки певних грошей. Але от взяти, припустимо, американський ринок біноклів. Крім величезної кількості мисливців і стрільців-спортсменів, там ще є і ціла армія так званих «пташників» — орнітологів-любителів; і більшість з них при виборі бінокля спираються на таке поняття, як «практичність». Взагалі, ця риса властива американцям. Під практичністю маються на увазі якість, надійність, зручність у використанні і повна відповідність речі своєму призначенню. Сюди ж входить і доступна ціна. Таким чином, «практична річ» — це хороша та надійна річ за розумні гроші, і при максимально повному її використанні не доводиться пригадувати, скільки грошей за неї заплачено, і в результаті цього не тремтіти за її збереження. Орієнтуючись саме на американську практичність, компанія Carl Zeiss вирішила випустити серію біноклів, що максимально підходять під це визначення. З якістю і надійністю все зрозуміло — всі інструменти виробництва Zeiss завжди відповідають цим поняттям. Залишалося вирішити питання зменшення вартості — і ця задача була вирішена шляхом розміщення виробництва на оптичних підприємствах Китайської Народної Республіки. Давайте подивимося, чи вдалося компанії Carl Zeiss досягти поставленої мети.

Перше знайомство

Об'єктиви і окуляри Terra ED забезпечені захисними кришками — міцними, зручними і оперативними. Отже, у нас в гостях представник серії Terra ED — бінокль зі збільшенням 8х і діаметром об'єктивів 42 мм. Цей інструмент виконаний з Roof-схемою із застосуванням призм Schmidt-Pechan. До речі, 8х42, мабуть, самий універсальний варіант серед біноклів, як кажуть — на всі випадки. На даний момент в серію Terra ED ще входить модель з параметрами 10х42. Ці біноклі є найбільш доступними за ціною з усього модельного ряду.

З першого погляду «Терра» справляє дуже гарне враження. Бінокль сприймається , так би мовити, монолітом. Корпус виконаний з композитних матеріалів, покритий захисним матеріалом, який забезпечує надійне утримання інструменту в руці. Це покриття здається досить гладким, однак має хороший коефіцієнт зчеплення з долонями, а завдяки трохи виступаючим поверхням, надійність хвата тільки підвищується. До речі, «Терру» можна придбати не тільки в чорному кольорі — є синій і сірий варіанти захисного покриття. Бінокль при спостереженнях зручно утримувати однією рукою, цьому сприяє досить невелика маса, всього 715 г. Висота бінокля становить 14,2 см (15,2 см — при висунутих наочниках), максимальна ширина — 13,1 см, товщина — 5,2 см. Важливо, що бінокль виконаний водонепроникним (витримує тиск 100 мБар — тобто занурення на глибину 1 м) і заповнений азотом, що дозволяє уникнути утворення конденсату на внутрішніх поверхнях корпусу і лінз. Це особливо актуально взимку, коли прилад потрапляє в тепле приміщення з морозу.

Zeiss Terra ED 8x42 — класичний бінокль багатоцільового призначення, побудований за Roof-схемою

В комплект поставки входять захисні кришки для окулярів і об'єктивів — обидві виконані конструктивно як один елемент і виготовлені з гнучкого гумоподібного матеріалу. У використанні ці кришки зручні, швидко знімаються і швидко надягаються. Чого хотілося б, так це трохи більш щільного утримання об'єктивних кришок на біноклі, оскільки під час ходьби, при перенесенні бінокля без чохла, вони іноді злітають. Втім, загубитися вони не можуть, оскільки прикріплені до бінокля петлями. Окулярну ж кришку можна закріпити на шийному ремені. При зовнішньому огляді помітно, що виробник подбав про захист передніх лінз об'єктивів — вони посаджені досить глибоко, відстань від кромки об'єктива до лінзи становить близько 1 см. Це дозволить уникнути випадкових доторкань до лінз пальцями або чим-небудь іншим — наприклад, гілками дерев чи високою травою при перенесенні без захисних кришок. Також це в деякій мірі захищає об'єктив від крапель при спостереженнях під час дощу. При використанні бінокля відчувається, що інженери зі знанням справи підійшли до виконання рухомих елементів.

Так Terra ED виглядає в упаковці. Наприклад, регулювання міжзіничної відстані — вона у кожної людини постійна, тому виставляти це значення в біноклі зазвичай доводиться тільки один раз. Цьому сприяє конструкція центрального шарніра у «Терри» — для регулювання доведеться докласти нехай невеликого, але зусилля. Тобто мимовільно в процесі експлуатації встановлена міжзінична відстань не зіб'ється; а це, безсумнівно, плюс: виставив один раз і забув. Діапазон налаштування міжзіничної відстані становить 57,5-76,0 мм.

До кільця діоптрійної корекції побажання аналогічні — добре, коли встановлене один раз значення не збивається від контактів кільця з одягом при перенесенні бінокля, і його не потрібно кожен раз регулювати заново. В Terra ED 8х42 ці побажання враховані: кільце обертається з потрібним зусиллям і не виступає за габарити корпусу бінокля, так що встановлене один раз значення збиватися не повинно. Діапазон діоптрійного налаштування становить +/– 4 діоптрії.

Саме кільце покрите гумою, на якій є невеликі виступи, і в використанні дуже зручне — регулювання здійснюється плавно, без дискретних фіксацій.

«Терра» має досить швидке центральне налаштування фокусу; від мінімального до максимального значення колесо фокусування робить неповний оберт — близько 340°. Це дуже практично — не доведеться робити зайвих рухів пальцями; трохи зрушив коліщатко — і картинка вже різка. Обертається колесо легко, м'яко і плавно — можна налаштовувати одним пальцем. Колесо фокусування досить велике, діаметр його становить 3 см, зверху воно має гумове покриття з виступами — користуватися дуже зручно, в тому числі і при хваті однією рукою. Люфтів при фокусуванні не спостерігається. Мінімальна дистанція фокусування складає 1,6 м. Сподобалося виконання висувних наочників. Вони мають трохи пружне покриття, на очну ямку при спостереженнях не тиснуть. Між крайніми положеннями наочників передбачено два проміжних, кожне положення чітко фіксується. Люфтів і хитань у наочників немає, і виглядають вони дуже міцними і надійними. Зовнішній діаметр наочників — 42 мм.

Випробування холодом

Під час підготовки огляду стало дуже цікаво, як поведе себе бінокль на морозі. Особливо в такій ситуації важлива надійна робота колеса фокусування — збережуться плавність і легкість його ходу, або ж колесо «задубіє», як це часто зустрічається? Виробник в технічних характеристиках вказує значення температури експлуатації від -15 °С. Перевіримо це хоча б частково. В якості імітації морозного зимового лісу була обрана морозильна камера холодильника з температурою близько -12 °С. Бінокль перебував в таких умовах трохи більше п'яти годин. Що ж у підсумку вийшло? Відверто кажучи, результати порадували. Налаштування міжзіничної відстані стало вимагати лише трохи більших зусиль, корекція діоптрій здійснювалася так само, як і до заморожування, а наочники висувалися і засовувалися без будь-яких додаткових ефектів. Найбільше змінилася поведінка барабана фокусування — він став обертатися з відчутно збільшеним зусиллям. Тим не менше, ним ще можна керувати, утримуючи бінокль однією рукою, і навіть в замороженому стані різкість виходило налаштувати буквально одним-двома пальцями; а через три-чотири хвилини колесо фокусування стало обертатися легше — що називається, зовсім відтануло. Так що можна сміливо стверджувати, що випробування морозом наш бінокль витримав «на ура», і любителі зимових спостережень можуть бути впевнені — «Терра» не підведе. А оскільки бінокль є герметичним і азотозаповненим, то лінзи всередині залишилися такими ж чистими і прозорими — ніякого запотівання. Тест пройдено! Підводячи проміжні підсумки, можна з упевненістю сказати, що зовнішнє виготовлення і конструктив механічних вузлів «Терри» однозначно заслуговують похвали. Інженери зробили все для того, щоб користуватися біноклем було приємно, а налаштовувати його — зручно.

Оптика

Перейдемо до самої цікавої частини — оптичної складової. Якщо заглянути в об'єктив, то можна побачити суцільне затемнення і насічку у вигляді різьби на стінках. Торці лінз також затемнені — тобто боротьба з появою можливих відблисків проведена.

Наочники окулярів можуть висуватися — якщо це, звичайно, потрібно. Самі лінзи мають багатошарове просвітлення з водовідштовхувальним ефектом, об'єктиви злегка зеленуваті, а окуляри дають трохи фіолетовий відблиск. Діаметр окулярних лінз — 23 мм. Загальне враження від перегляду в бінокль — дуже комфортно. Очі не втомлюються навіть при тривалому (близько 5-10 хвилин) спостереженні. Далеко не останню роль у цьому відіграє восьмикратне збільшення; при такому значенні зображення в біноклі стабільне, немає постійного тремтіння. Це стає особливо важливим при спостереженнях після швидкої ходьби, що найчастіше зустрічається у мисливців, коли пульс і дихання прискорені і зберегти нерухомість бінокля в руках важко. У таких випадках кратність 8х є відмінним компромісом між ступенем збільшення і стабільністю зображення. Особливістю бінокля є надання картинці дещо теплих тонів. Можливо, при спостереженні взимку це буде навіть плюсом, оскільки сніг при такій передачі кольору менше сліпить очі. Є ще один нюанс. Межа «кола» зображення, яке видно в бінокль, сформована польовою діафрагмою — ось ця межа виглядає трохи нечіткою, розмитою. До якості власне картинки і її різкості цей момент не має відношення і спостереженням не заважає, оскільки об'єкт спостереження, як правило, автоматично поміщається в центр поля зору. Однак при більш чіткому краю зображення в біноклі у цілому сприймається трохи більш акуратно — але це, швидше, питання естетики, ніж функціональності. Оптичну схему «Терри» складають лінзи з низькодисперсійного оптичного скла типу ED (Extra-low Dispersion) німецької фірми Schott. Понижений рівень дисперсії в цьому випадку зменшує ступінь прояву хроматичних аберацій, які інакше могли б істотно заважати при спостереженнях, знижуючи чіткість картинки і спотворюючи передачу кольорів. Тому застосування в біноклях взагалі і «Терри» зокрема ED-скла абсолютно виправдано. І дійсно, при спостереженнях в центральній частині зображення хроматичні аберації відсутні. Автор цього огляду спеціально розглядав «проблемні» об'єкти — дроти, гілки дерев на тлі неба, вишки мобільного зв'язку, вежі будівельних кранів тощо — кольорових ореолів відзначено не було. Вони з'являлися по контуру таких контрастних об'єктів тільки ближче до країв поля зору бінокля. Можна зробити висновок, що при спостереженнях за тваринами на снігу або птахами, які летять в небі, їх забарвлення і чіткість не будуть спотворені. Дисторсія, тобто викривлення горизонтальних і вертикальних ліній, в цьому біноклі виражена дуже помірно і помітна тільки біля країв картинки. Якщо говорити про рівномірності різкості, то при максимально різкому центрі, а це близько 60% всього зображення, до країв різкість трохи зменшується (біля самих країв зниження різкості відчувається сильніше). Тут треба пояснити, звідки взялися ці відсотки. Для наочності робилося так: від центру картинки, що спостерігається в бінокль, до краю проводився уявний радіус, і оцінювалося, на якій частині цього радіуса, рахуючи від центру, починала знижуватися різкість. При звичайних спостереженнях, коли об'єкт поміщається в центр, 60% візуально сприймаються як «майже все» поле зору. Потрібно відзначити, що поле зору у «Терри» досить широке — 125 м на відстані 1 км. І це добре, оскільки спостерігати за тим, як біжать тварини і летять птахи, зручніше в оптичний прилад саме з великим полем зору.

Міжзінична відстань у Terra ED легко настроюється під будь-яку ширину обличчя користувача

Універсальність

Біноклі з кратністю 8х і діаметром об'єктиву 42 мм можна вважати універсальним варіантом для спостережень — як вдень, так і в сутінках. При таких параметрах діаметр вихідної зіниці окуляра становить 5,25 мм. Якщо врахувати, що у багатьох людей з віком зіниця ока в сутінках перестає розширюватися до максимальних 7 мм, а робить це приблизно до 5-6 мм, стає ясно, що «Терра» 8х42 відмінно підходить для спостережень в умовах ослабленого освітлення, на світанку і в сутінках, що часто є актуальним для мисливців. Наведемо приклад використання бінокля в сутінках. При ясному небі після заходу сонця проводилося спостереження за полем з невеликими пагорбами, рідким чагарником і деревами з відстані 200-500 м (напрямок — західна сторона). Комфортно це можна було робити до появи на небі яскравих зірок. В таких умовах виходило фокусуватися на об'єктах, розрізняти окремі стовбури близько стоячих дерев, розглядати собак, які пробігали по полю. На відстані 200 м в бінокль виразно було видно чоловіка, який віз за собою візок (неозброєним оком вийшло тільки бічним зором уловити рух).

Навіть випущений в Китаї Цейсс залишається Цейссом — зручність, надійність і чистота картинки як і раніше на висоті

Умовною межею, після якої фокусування стало ускладненим, можна вважати виразну видимість на небі сузір'я Оріона — його основних чотирьох зірок по краях і трьох зірок пояса. По часу це склало близько 25 хвилин до настання повної ночі, коли лінія горизонту оком уже не розрізнялася. Результат, як говориться, наяву — у сутінках «Терру» використовувати можна. Хочеться сказати і про спостереження в контровому світлі. Вони проводилися при висоті яскравого сонця близько 20-35° над горизонтом, об'єкти, за якими велося спостереження, при цьому розташовувалися на лінії горизонту і нижче неї. Тут відмінно проявило себе суцільне внутрішнє затемнення бінокля — рідкісні відблиски якщо і виникали, то переважно по нижньому краю зображення; при цьому виходили відблиски, так сказати, дуже делікатними і спостереженню не заважали. Автор огляду заради експерименту безперервно спостерігав в таких умовах протягом трохи більше 8 хвилин зграю собак в полі на відстані близько 700 м. Все було чітко видно: ковила, що коливається на вітрі, перекоти-поле, що кудись поспішає, пара з пащ псів і пил, який вони піднімали лапами... Очам при спостереженні було абсолютно комфортно — першими проявили втому руки і плечі, почали затікати в нерухомому положенні. Що ще можна сказати відносно оптичних характеристик? Мабуть, варто відзначити винос окулярної зіниці, який у нашого бінокля становить 18 мм. Це значення відмінно підійде для людей, які користуються окулярами — ви зможете з комфортом вести спостереження, не знімаючи їх.

Висновки

Отже, наш огляд бінокля Terra ED 8х42 німецької компанії Carl Zeiss підійшов до завершення. Що ми побачили в даному оптичному інструменті, які можна зробити висновки? Якісне, приємне і надійне виконання бінокля і механічна частина, яка зберігає працездатність на морозі забезпечать зручність та комфорт при використанні. Зображення також порадує власників. Різка центральна частина без деформації і хроматичної аберації, хороший захист від появи відблисків, більша комфортність для очей при перегляді, як вдень, так і в сутінках — те, що потрібно мисливцям при тривалих спостереженнях. Додамо сюди невеликі габарити і масу, що сприяє комфортному і необтяжливому перенесенню бінокля на собі при тривалій ходьбі, і отримуємо відмінний варіант для мисливця. Може виникнути питання: так що, зовсім немає недоліків? Великих, дійсно, немає, але деякі побажання при огляді з'явилися. Захисні кришки об'єктивів: для ідеалу слід було б забезпечити трохи щільнішу їх посадку. Зображення: хотілося б бачити чіткі контури «кола» картинки, а також більш нейтральну передачу кольору. Повернемося до початку статті, де ми запитували: чи вдалося в результаті компанії Carl Zeiss отримати «практичний» бінокль? Відповідь буде «так», мета досягнута. Бінокль Terra ED 8х42 вийшов дуже добротним і надійним, а при роздрібній ціні близько $400 — і зовсім практичним!

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство & Зброя" № 2 за 2015 рік