Savage Mark II FV: тактична чорна «мілкашка»

Гвинтівки під патрон кільцевого запалення калібру .22 LR були і залишаються найпопулярнішим видом нарізної вогнепальної зброї. Причин тому безліч — доступна ціна і великий вибір боєприпасів, практично повна відсутність віддачі і неголосний звук пострілу. При цьому комбінація якісної зброї та матчевих боєприпасів у цьому калібрі дозволяє досягти виключно високих результатів стрільби на кучність і точність. Завдяки такому поєднанню якостей .22 LR з повним обґрунтуванням можна вважати «шкільною партою» стрільця з гвинтівки, і саме з цього калібру починали свій шлях дуже багато мисливців, спортсменів, професіоналів і просто прихильників точної стрільби.

На жаль, володіння малокаліберною гвинтівкою в наших реаліях дещо затьмарюють супутні бюрократичні процедури, які називають зброю в калібрі .22 LR мисливською вогнепальною нарізною — не роблячи, таким чином, різниці між цим маленьким патрончиком і яким-небудь серйозним монстром на кшталт .338 Lapua Magnum. З точки зору дозвільної системи, різниці тут немає ніякої. У країнах, де закони про володіння зброєю дещо простіші, малокаліберні гвинтівки купуються в основному як зброя розважально-тренувальна, дуже часто на подарунок сину-підлітку (або дочці, що теж трапляється). У нас же цю нішу займає пневматична зброя калібру 4,5 мм, що не потребує ліцензування — хоча відмінності між пневматикою і нарізним «вогнепалом» — нехай навіть таким, як .22 LR, на ділі досить серйозні. Як би там не було, все ж не варто забувати, що патрон .22 LR — це не іграшка, і його куля при вдалому збігу обставин може полетіти на дистанцію більше 1000 м (для довідки: кут кидання, при цьому має бути близько 27 градусів). Саме з цим пов'язана вітчизняна заборона полювання з нарізною зброєю на птицю — щоб не стріляли вгору. Але про полювання з .22 LR варто поговорити окремо.

На полювання з «мілкашкою»

Що стосується мисливського застосування, то, за словами фанатів .22 LR, нібито існує статистика, яка стверджує, буцімто з калібру .22 LR у світі добувається чи не більше голів дичини, ніж з усіх інших нарізних калібрів, разом узятих. Зрозуміло, типова здобич для .22 LR помітно відрізняється розмірами від здобичі калібрів центрального бою — навряд чи варто пояснювати, що з .22 LR небажано ходити на що-небудь більше за лисицю, а в ідеалі взагалі варто обмежитися дрібними гризунами. Хоча, якщо вірити деяким ТВ-шоу, окремі гарячі голови, озброївшись «старшим братом» цього патрона, що має той самий діаметр кулі і тип запалення — мова, як ви здогадалися, про .22 WMR — примудряються добувати навіть крокодилів! І лише про успіхи мисливців на ведмедів, які використовують .22-і калібри бічного бою, науці чомусь нічого не відомо. Приховують, напевно. Самі ведмеді з цього приводу мовчать, лише сито посміхаючись. 

Модель Savage Mark II FV-SR відрізняється коротким стволом з канелюрами і дульною різьбою, а Mark II FVXP комплектується класичним мисливським прицілом 3-9х40. 

З іншого боку, ніякий інший боєприпас не має такого поєднання вбивчої сили і дешевизни пострілу, як .22 LR. Це просто самий бюджетний спосіб добути дичину, що знаходиться за межами досяжності гладкоствольної рушниці. Безумовно, полювання з «мілкашкою» вимагає від мисливця дуже критичного ставлення до вибору типу і розміру дичини, і навіть при дотриманні цієї умови — дуже влучної стрільби виключно «по місцю», а тому — максимально відповідального підходу до кожного пострілу. А враховуючи досить круту балістику низькошвидкісної кулі та її вкрай слабку вітростійкість, основ точної стрільби та зовнішньої балістики стрілець з гвинтівкою в .22 LR вчиться швидко і ефективно. Зброю під найпопулярніший калібр випускає безліч виробників, причому на будь-який смак і гаманець. Сьогодні ми зупинимося на продукції американської компанії Savage Arms — хоча б тому, що гвинтівки, які випускаються нею і давно заслужили визнання в рідних США, а в наших краях все ще є дивиною.

«Дикуни» в малому калібрі

Спусковий механізм Savage Accutrigger дозволяє налаштувати легкий спуск і одночасно убезпечити зброю від випадкових пострілів

В асортименті зброї Savage Arms гвинтівки під калібри кільцевого запалення займають вельми почесне місце. Розібратися в їх номенклатурі не дуже просто, але можливо. Отже, гвинтівки з поздовжньо-ковзним затвором під патрон .22 LR у Savage входять в серію Mark II; напівавтомати під цей патрон — у серію 64. Є також окрема лінійка зброї під магнум-калібр .22 WMR — вона носить порядковий номер 93. Потрібно відзначити, що кожна з цих серій налічує більше десятка моделей: з пластиковими або дерев'яними ложами різних форм і забарвлень, з товстими і тонкими стволами різної довжини, з відкритими прицільними пристроями або без них, з оптичними прицілами в комплекті тощо. Тому з усього асортименту «мілкашок» Savage Arms ми відібрали кілька моделей, які найбільше сподобалися особисто автору. «Тільки точні гвинтівки представляють інтерес», — сказав, як відрізав, полковник Таунсенд Уелен (Townsend Whelen) і був, на нашу думку, абсолютно правий. Анітрохи не применшуючи достоїнств легких мисливських конфігурацій, при виборі зброї екземпляри з товстими матчевими стволами та іншими конструктивними засобами підвищення кучності завжди кращі. Адже всякий, хто любить стрільбу в тирі, напевно, погодиться, що немає нічого гіршого, ніж намагатися визначити: власні чи це помилки на мішенях, чи все ж «фокуси» недостатньо кучної гвинтівки? Тому надалі мова у нас піде про моделях Savage Mark II FVXP і FV-SR — товщина і матчевість їхніх стволів не викликають ніяких сумнівів.

Близьке знайомство

Незважаючи на «несерйозність» калібру, при найближчому розгляді гвинтівки Mark II відразу ж справляють враження цілком серйозної зброї. Якість їх виготовлення нічим не поступається гвинтівкам Savage Arms під патрон центрального бою, а товщині матчевого ствола в 20,5 мм позаздрило б багато «дорослих» вармінт-представників. Ствол циліндричного профілю, як і годиться високоточній зброї, у цих моделей вільно вивішений. Хоча потрібно відзначити, що пластикова ложа все ж трохи слабка — вона легко згинається і скручується під бічним навантаженням і тому може іноді торкатися ствола внутрішньою поверхнею цівки ліворуч або праворуч — так що при стрільбі доводиться бути обережним.

Тільки точні гвинтівки представляють інтерес — у тому числі, і в калібрі .22 LR

Гвинтівки Mark II випускаються підрозділом Savage Arms в Канаді, і, по словам багатьох американських стрільців, знайти більш кучні моделі калібру .22 LR взагалі і за таку ціну зокрема просто нереально. Цьому значною мірою сприяють фірмові технології виготовлення стволів, а також використання знаменитого спускового механізму AccuTrigger, легкого, регульованого і одночасно абсолютно безпечного, оскільки завдяки спеціальній запобіжній пластині в прорізі спускового гачка, яка перехоплює шептало при зриві спуску, випадковий постріл практично виключений. Якщо ж витискати спусковий гачок одночасно з пластиною, то спуск відбувається плавно і чітко. Savage не без підстав пишається своїм спуском AccuTrigger — і те, що вони змогли впровадити його ще й в лінійці малокаліберної зброї (це вимагало серйозної переробки конструкції спускового механізму), однозначно заслуговує оплесків.

 

Затвори рушниць злегка відрізняються оформленням. У затвора Mark II FV-SR збільшена ручка

Затворна група Mark II влаштована досить традиційно. Замикання тут, як і в більшості зброї такого типу, здійснюється ручкою затвору через отвір у стінці ресивера. Цікаво, що на ресивері в районі патронника з обох сторін передбачені отвори для аварійного скидання порохових газів у разі розриву гільзи — і отвори ці досить великі. При цьому нормальній роботі гвинтівки вони не заважають. На личинці затвору один навпроти одного розміщуються екстрактори гільзи. Відбивач інтегрований в ресивер, викидання гільзи відбувається вгору і вправо. Гвинтівки оснащені магазинною системою живлення і комплектуються коробчастими магазинами на п'ять патронів — їх досить легко споряджати, і ніяких проблем при роботі з ними не виникає. Рухи затвора спочатку можуть здатися надмірно шорсткими — це наслідок захисного фосфатування ресивера і самого затвора. Досягти бажаної плавності з часом допоможуть інтенсивний настріл в 100-200 патронів, після чого частина покриття буде полірована від тертя деталей. Також ковзання затвора можна поліпшити, наприклад, нанесенням на поверхні, що труться, тефлонового мастила.

Брати, але не близнюки

Відмінність двох моделей, обраних для тестового відстрілу, полягає, передусім, у довжині ствола: для Mark II FVXP це 53 см, а для Mark II FV-SR всього 42 см. При цьому на стволі останнього виконані поздовжні канелюри, а в дульній частині передбачена різьа стандарту 1/2"-28 UNEF для встановлення саундмодератора. Таким чином, обирати модель з більш довгим стволом потрібно тільки в тому випадку, якщо ви точно знаєте, що збираєтеся стріляти без глушника — і, відповідно, навпаки. Хоча потрібно сказати, що на відкритому повітрі звук пострілу з Mark II FVXP не дуже відрізняється від звуку пневматичної гвинтівки, зовсім не вимагаючи застосування засобів захисту слуху. У приміщенні, втім, та ще при надзвуковому швидкісному патроні — інша справа, тому не забувайте навушники.

Обробка дульного зрізу у гвинтівок Mark II не відрізняється вишуканістю, проте свої функції така «корона» виконує 

У цільових гвинтівок з масивним стволом його менша довжина дає ще одну перевагу — загальний баланс зброї виходить більш звичним, вести стрільбу з рук і на око буде значно зручніше. До того ж у моделі з коротким стволом ще і більш зручна ручка затвору збільшеного розміру, що теж приємно. А от чого немає у обох моделей, так це відкритих прицільних пристосувань; при бажанні доведеться купувати і встановлювати їх самостійно. Ще одна відмінність — це комплектація. Справа в тому, що Mark II FVXP надходить із заводу з оптичним прицілом традиційної мисливської кратності 3-9х40 (в нашому випадку — виробництва Bushnell), встановленим на роздільні бази з простими кільцями. Що ж стосується Mark II FV-SR, то на ній встановлена цілісна планка Picatinny, а оптику ми на неї зараз підберемо.

Підготовка до відстрілу

Чорні пластикові ложі і товсті матчеві стволи чорного кольору наших моделей викликають однозначні тактичні асоціації. Тому приймається рішення вести відстріл з сошок Harris S-BRM — тим паче, що у кожної гвинтівки знизу на цівці передбачена відповідна антабка. Замість заднього мішка під прикладом — кулак лівої руки; так ми імітуємо умови, в яких може опинитися стрілець-початківець в полі. Якщо, звичайно, в полях зустрічаються столи і стільці — зайняти позицію лежачи на стрільбищі в цей раз виявилося неможливим, а шкода.

Після встановлення саундмодератора Ase Utra Jet-Z CQBS загальна довжина Mark II FV-SR збільшується приблизно на 10 см 

На гвинтівку Mark II FV-SR ми встановлюємо саундмодератор Ase Utra Zet-Z CQBS — його компактні розміри тут якраз дуже доречні. А ось над вибором оптики доводиться задуматися. Керуючись принципом «краще перепильнувати, ніж недопильнувати», ми вибираємо Nikko Stirling TargetMaster 6-24x56. Приціл цей на короткому карабінчику виглядає просто величезним, про що нас і намагалися попередити старші товариші. Проте, з іншого боку, у нього чудово видно мішень — і ще більш чудово видно коливання перехрестя сітки прицілу на мішені, викликані пульсацією нашого «заднього мішка». Тепер зрозуміло, чому жоден поважаючий себе стрілок не відправляється у поле або на стрільбище без цього простого, але дуже потрібного аксесуара — або без спеціальної товстої рукавички, яка перетворює кулак в моноліт. З голим кулаком під прикладом усунути вплив пульсу на прицілювання виявляється не просто. Як би там не було, а за підсумками пристрілки ми приходимо до висновку, що встановлювати приціл таких розмірів і такої кратності на укорочену гвинтівку на кшталт Savage Mark II FV-SR практичного сенсу не має. Краще обійтися максимальною кратністю близько 12-16х при передній лінзі не більше 40-42 мм в діаметрі. Цього буде цілком достатньо, щоб вести прицільну стрільбу на дальність 50 і 100 метрів.

 

Якісні набої дозволяють не думати про недоліки апаратної частини і повністю сконцентруватися на процесі стрільби

Пластикова ложа, на яку ми вже скаржилися при первинному огляді, продовжила псувати нам настрій. Цього разу довелося нарікати на відсутність підйому щоки, необхідного для комфортної стрільби з встановленою оптикою — причому як з комплектною заводською, так і з плодом нашої гігантоманії. Це нескладно виправити — додатковий аксесуар-підщічник виробництва Blackhawk! застібається на прикладі, а його висота регулюється обрізками монтажного пінополіетилену, які підкладаються під нього. Колір, правда, не дуже підходить, але в результаті нам вдається отримати достатнє підняття гребеня прикладу, щоб комфортно стріляти — а це головне. До речі, не ми самі страждаємо від помилок виробників у цьому питанні. Якщо подивитися на Youtube ролики про стрільби морських піхотинців США з гвинтівок М40, то у багатьох з них додаткові підщічники найчастіше примотані до прикладів банальним сірим скотчем. Хоча, здавалося б, вже де-де, а в США скаржитися на брак аксесуарів для подібних гвинтівок ніяк не можна. Але, судячи з усього, примотати що-небудь скотчем — це той максимум самостійної модифікації службової зброї, який дозволений пересічному морпіху...

Стріляємо!

Вдих, видих, затримка дихання... плавно тягнемо за спусковий гачок. Клац! У високократний приціл чудово видно, як на мішені, встановленій на відстані 50 м, з'являється акуратна дірочка. Клац! Клац! А дірок на мішені більше не стає — просто отвір трохи збільшується. Клац! Ще одна трохи лівіше... Клац! Ну от, так завжди. Останній постріл у групі з п'яти — прикрий відрив. А все через нетерплячість, абсолютно несумісну з високими стрілецькими результатами. Тепер доведеться клацати заново. Клацати, тому що назвати звуки, що лунають, пострілами якось не повертається язик — і це ми стріляємо з довгої Mark II FVXP, котра без саундмодератора. З другої гвинтівки, укомплектованої глушником Ase Utra Jet-Z CQBS, кулі взагалі вилітають настільки тихо, що здається, ніби звук їх удару в щит-мішень звучить голосніше, ніж клацання ударника. Звуку пострілу як такого немає взагалі. При цьому загальна довжина гвинтівок зрівнялася — компактний саундмодератор додав усього близько 10 см довжини. Секрет відсутності звуку пострілу приховано в патронах — вони у нас дозвукові. Це матчеві — і дуже дорогі за мірками «мілкашки» — Lapua X-Act. Середня швидкість кулі по хронографу — близько 315-320 м/с. Це патрони, якими стріляють, наприклад, біатлоністи — і точність яких настільки еталонна, наскільки це взагалі може бути. Такі патрони потрібні нам, щоб отримати хороші результати в тестах кучночсті гвинтівок — принаймні, якщо залишити за дужками руки стрільця. Зрозуміло, у реального власника вибір патронів в .22 LR набагато більше — від найдоступніших варіантів для розважальної стрільби до високошвидкісних мисливських з дуже настильною траєкторією кулі. 

Savage Mark II FV-SR у тактичному «обвісі». З першого погляду в зброї складно впізнати доступну малокаліберну гвинтівку 

Гвинтівки ж ведуть себе абсолютно передбачувано: спускові механізми AccuTrigger працюють відмінно, подача з магазина не викликає питань, рухи затвора — плавні і економні. Головне завдання стрілка — вибрати таке утримання зброї, щоб при пострілі вона зміщувалася абсолютно однаково. У цьому разі пробоїни від куль на дистанції 50 м, що називається, «в'яжуться». Якщо ж виконання пострілу неідеальне, результат стане помітним дуже швидко — вже за характером реакції гвинтівки в руках можна заздалегідь передбачити, в який бік і на яку відстань від загальної групи піде куля. Перехід на 100-метровий рубіж потребував введення помітної вертикальної поправки — близько 20 см. Також відразу стало помітно вплив вітру на відкритому стрільбищі — навіть невеликий вітерець здатен «здути» легку і повільну кульку на сантиметр-два в сторону. Для такої точної зброї — це вже багато; потрібно ставити вітрові індикатори-прапори і вчитися працювати з вітром. Підсумовуючи питання кучності, скажімо так: коли стрілець все робить вірно, а умови дозволяють, гвинтівка не виходить за габарити десятикопійчаної монети на дистанції 50 м і п’ятикопійчаної — на 100 м. Залишається лише навчитися реалізовувати цей потенціал. І дуже часто подібна зброя необхідна саме для навчання — причому не тільки новачкам.

Знову в школу

Результати тестового відстрілу гвинтівок на дистанції 50 м (вгорі) і 100 м. Ліворуч — Mark II FV-SR, праворуч — Mark II FVXP

Власне, пострілявши з такої зброї, відразу розумієш, чому її називають шкільною партою снайпера. Використання точної гвинтівки і точного патрона в калібрі, що має мінімальну віддачу, що дозволяє відразу ж бачити і миттєво усувати всі ті невеликі, але прикрі помилки у виконанні пострілу, які на більш потужних калібрах маскуються їхньою серйозної віддачею. Тут же все видно, як в мікроскоп: притиснув сильніше, ніж треба, до плеча, стиснув трохи інакше пістолетне руків’я, змінив положення вказівного пальця на спуску або характер його обробки. Відразу ж відчувається, що гвинтівка відреагувала інакше — і заздалегідь стає зрозуміло, що пробоїна на мішені відірветься від групи. Навіть можна передбачити, в яку сторону відірветься і на яку величину — а погляд в приціл це лише підтверджує. Що ж, вельми мудрі аксакали кульової стрільби не дарма кажуть, що добротна гвинтівка калібру .22 LR повинна стояти в сейфі кожного стрільця, який претендує на звання «високоточника» — і займатися з нею має сенс регулярно. Завдяки компанії Savage Arms і її продукції можливість реалізувати це бажання нарешті з'являється навіть у тих, хто раніше не міг дозволити собі спортивну малокаліберну гвинтівку від іменитих брендів — через її високу вартість. Залишається лише підібрати до вашого «Севеджу» підходящий приціл, трохи «обвісити» за смаком, вибрати якісні набої — і мерщій на стрільбище!

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство & Зброя" № 4 за 2015 рік