Детальний погляд на світ. Плюси біноклів з оптичною стабілізацією

Бінокль завжди залишався досить консервативним інструментом. З дня свого винаходу це були дві половини корпуса, з'єднані між собою шарніром. Найперші біноклі конструювалися за Галілеєвською схемою — вони мали в своїй конструкції тільки лінзи (театральні біноклі, до речі, дотепер виготовляються саме за таким принципом). Більше звичного нам вигляду вони набули після того, як у 1854 р. італієць Ігнаціо Порро запатентував схему з призмами, названу згодом його іменем. У другій половині ХХ ст. до конструкції Porro приєдналася схема Roof, яка в даний час застосовується в більшості сучасних високоякісних біноклях. Також був придуманий варіант «зворотного Porro» — який знайшов, втім, своє застосування тільки в ніші бюджетних малоформатних біноклів.

І тим не менше: при всіх змінах в оптичних схемах і зовнішньому вигляді незмінним завжди залишалося те, що бінокль — це синтез оптики і механіки. В оптичних схемах застосовувалися більш досконалі сорти оптичного скла, підвищувалася якість просвітлюючих покриттів і точність виготовлення рухомих вузлів. Але в підсумку бінокль все одно завжди залишався оптико-механічним інструментом: лінзи і призми служать для формування зображення, а механічна частина — для збільшення різкості і міжзіничної відстані.

А чи потрібна вона — стабілізація?

В результаті біноклі, незважаючи на все різноманіття, завжди мали обмеження щодо збільшення для комфортного спостереження з рук. Справа в тому, що при великих кратностях зображення в біноклі починає тремтіти і стрибати перед очима внаслідок тремору, нашого дихання і навіть серцебиття. І це спостерігається в спокійному стані. А після активної ходьби по лісі, ярах і полях з рюкзаком за плечима і зброєю ці фактори, природно, мають ще більший вплив на комфорт, а точніше — на його зниження при спостереженнях. Вважається, що оптимальною кратністю для зручного і комфортного використання є 8х. Досвідчений спостерігач може досить стабільно утримувати бінокль з 10-кратним збільшенням. Все, що більше, строго кажучи, вимагає штатива або надійної опори для рук. Хтось може сказати, що для нього і 12-15х не проблема: руки, мовляв, «залізні», затримує дихання і спокійно спостерігає. Але тут варто враховувати, наскільки великий об'єкт ми розглядаємо, з якої відстані, як довго, і чи хочемо побачити дрібні деталі. Одна справа — взяти бінокль на кілька секунд до очей для простого підтвердження факту, що на дереві сидять птахи. І зовсім інша ситуація виникає, якщо ми хочемо поспостерігати за поведінкою цих птахів, визначити відтінки оперення, помилуватися шлюбними іграми. В такому разі нам може перешкодити дрібний тремор навіть при збільшенні 8х.

Схема «класичного» бінокля: 1 — об'єктив; 2 і 3 — призма Порро; 4 — окуляр

Проте в цілому 8/10-кратники в більшості випадків забезпечать комфортні спостереження з рук. Тим не менш часто виникає необхідність використовувати більш потужний прилад. Адже не секрет, що, наприклад, у горах, де дуже значні відстані, десятикратного збільшення буває відверто недостатньо. Така ж ситуація може виникнути і на широких просторах в полі. Або, припустимо, вам хочеться просто розглянути об'єкт у деталях, а він тікає або відлітає при спробі підійти ближче. У подібних випадках відмінним варіантом буде 15/16-кратник. І ось тут, крім оптики і механіки, нам на допомогу приходить електроніка. Бінокль з оптичною стабілізацією — відмінний варіант вирішення проблеми нестійкого зображення при великих кратностях. Вибір таких наглядових інструментів в даний час не можна назвати дуже широким. Якщо біноклі традиційної конструкції випускають десятки брендів, то число компаній, що застосовують стабілізацію, можна перерахувати буквально на пальцях однієї руки. Найбільш відомі — японські Nikon, Fujifilm (торгова марка Fujinon) і Canon. Також є більш екзотичний і досить дорогий Zeiss 20x60 T* S і зовсім маловідомі у нас моделі американської фірми Fraser Optics, яка значною мірою орієнтується на військових користувачів. Як бачимо, варіантів не надто багато. А вже якщо говорити про якийсь вибір по кратностям і об'єктивам, то все зводиться до одного — до біноклів фірми Canon.

У Canon 15x50 IS All Weather застосовується різновид класичної схеми Porro — «випрямляюча система Аббе», або призма Porro другого типу

Зараз цей виробник пропонує наступні варіанти досить легких і компактних біноклів зі стабілізацією зображення 8х25 IS, 10х30 IS, 10х32 IS, 12х32 IS, 14х32 IS, 12х36 IS. Також Canon випускає і три більш серйозні і «великокаліберні» прилади. Це повністю водонепроникний (за японським промисловим стандартом JIS7) бінокль 10х42L IS WP, а також дві бризкозахищені (за стандартом JIS4) всепогодні моделі з 50-мм об'єктивами — 15х50 IS All Weather і 18х50 IS All Weather.

Бінокль Canon 15х50 IS All Weather: ергономіка, оптика, нюанси роботи стабілізатора

Перш ніж вдаватися в подробиці, висловимо думку, що цей бінокль, мабуть, є найпримітвнішим з усієї лінійки Canon. По-перше, поєднання кратності 15х з таким великим об'єктивом забезпечує вихідну зіницю діаметром 3,3 мм, що дозволяє проводити тривалі спостереження з комфортом. Нагадаємо, що зростання кратності при незмінному діаметрі об'єк ектива призведе до зменшення діаметра вихідної зіниці; а для зручних спостережень бажано, щоб бінокль мав значення даного параметра на рівні 3 мм і більше. По-друге, не виникає сумнівів, що при збільшенні 15х стабілізатор вже просто необхідний — тому його застосування буде дуже помітно і, по ідеї, повинно викликати своєрідний wow-ефект. Як вже згадувалося, 8/10-кратні біноклі можна в більшості випадків утримувати стабільно, тут же це не вийде: 15х — не жарт.

Також відзначимо, що стабілізованих біноклів з такими параметрами (15х50) просто більше ніхто не випускає. Отож Canon 15х50 IS All Weather у цьому сенсі унікальний. Оптичні характеристики цієї моделі теж багато в чому видатні, але про них трохи пізніше. А поки — зовнішній вигляд. Він сильно відрізняється від звичних нам моделей Porro і Roof. З першого погляду здається, що це не просто бінокль, а якийсь комбінований прилад з фантастичного фільму (в якому як мінімум є ще далекомір, тепловізор і безліч інших функцій). Особливо незвичним у перші дні використання цей бінокль буде для тих, хто має великий досвід використання Roof-приладів. У першу чергу це стосується хвата. Виникає думка: а як взагалі його утримувати? Бінокль великий, досить важкий (1200 г без елементів живлення), зовсім незвичної форми. Зрозуміло, що ці моменти зумовлені не бажанням японських інженерів зробити все по-своєму і «насолити» користувачеві, а технічними вимогами — розміщенням всередині корпусу бінокля елементів системи стабілізації. До того ж варто визнати, що після тижня практичного використання руки вже самі лягають на бінокль в найбільш зручне положення, а пальці автоматично знаходять колесо різкості і кнопку стабілізатора. Так що це справа звички. Що дійсно викликає подив, так це наочники — вони тут найпростіші, з досить твердої гуми. Коли наочники висунуті, то спостерігати в бінокль може бути незручно — в цьому положенні ними банально обрізується частина поля зору. Їх краще повністю скласти, і тоді бінокль можна буде з комфортом розташувати біля очей і спостерігати 100% поля зору. Але питання, чому в наглядовому приладі такого класу не застосували зручні наочники, які відкручуються, залишається відкритим.

На лінзи і призми нанесено багатошарове покриття, що гарантує яскраве, різке і контрастне зображення

До інших елементів керування зауважень немає. Колесо різкості дуже м'яке і плавне, міжзінична відстань регулюється з зусиллям і довільно не зіб'ється, а кнопка включення стабілізатора, яку розташували з розрахунку під праву руку, завжди спрацьовує чітко. Мікропроцесор і інші елементи стабілізуючої системи вимагають енергії, джерелом якої є дві лужні батарейки або два акумулятори типу АА. Кришка відсіку для них розташована на нижній поверхні бінокля і відкручується монеткою. Тут же поруч знаходиться різьбове гніздо для установки на штатив — різьба тут стандартна, тому ніяких додаткових адаптерів не потрібно. З зовнішнім виглядом і ергономікою ми розібралися. Тепер давайте подивимося на найголовніше. Підносимо бінокль до очей і...що ж ми бачимо? Правильно — цілком передбачувано зображення «танцює» і робить детальні спостереження проблемою, а очі швидко втомлюються від такої картинки. Натискаємо заповітну кнопку. Чується легке клацання реле — і зображення в біноклі завмирає. Спочатку в це віриться насилу, і ви натискаєте кнопку знову і знову — просто щоб відчути різницю. Чесно кажучи, інформативність спостережень відразу збільшується на декілька порядків. Ось завис над полем сокіл-боривітер; без стабілізації ми просто констатуємо цей факт, а при спробі розглянути подробиці очі починають напружуватися і втомлюватися. Включаємо стабілізацію — і ось вже ясно видно, що птах виставив лапки з кігтями вниз і хижо крутить головою, виглядаючи собі обід.

Дійсно, стабілізатор відмінно справляється з тремором рук — картинка стоїть «як укопана». Відразу стає ясно, що штатний режим роботи цього бінокля — саме з увімкненим стабілізатором. До речі, є два способи його активації. Перший — це натиснути і утримувати кнопку в такому положенні; при натисканні кнопки стабілізація включається, а при відпусканні — вимикається. Це не дуже зручно, тому більш кращим напевно виявиться другий варіант — просто натиснути і відпустити кнопку. При цьому стабілізатор включається і працює до тих пір, поки не буде натиснута кнопка і відпущена повторно ще раз. Якщо ж проходить п'ять хвилин спостережень без натискання кнопки, то спрацьовує автовідключення стабілізації. Скажемо кілька слів і про оптику, оскільки розробники приділили дуже велику увагу якості зображення. Перше, що відразу помітить досвідчений спостерігач, піднісши бінокль до очей, — це величезне коло зображення: не просто велике — а найбільше. Це не дивно, оскільки значення параметра «видиме поле зору» (apparent field of view, AFOV) тут просто чудове — 67°. Пояснимо: саме ця характеристика окулярів визначає, наскільки спостерігач зануриться в зображення і наскільки широким при даному збільшенні буде справжнє поле зору бінокля. Значення AFOV в 62-65° вважаються дуже хорошими і комфортними для спостережень. В цьому ж біноклі — цілих 67°! Різкість зображення також чудова, причому до самого краю поля зору. Як таке може бути при настільки широкому AFOV? Пояснення таке: в конструкції окулярів застосовані так звані «вирівнювачі поля (field flatteners). Подібні лінзи застосовуються, як правило, в більш дорогих біноклях і служать для поліпшення різкості саме країв поля зору. У кожному окулярі нашого Canon 15х50 IS All Weather таких лінз — по дві! І вони забезпечують відмінний результат. Тепер давайте узагальнимо всі позитивні моменти. Збільшення 15х, ефективна стабілізація, чудове AFOV, чудова чіткість по всьому полю зображення... Так, таке поєднання перетворює процес спостережень в якесь естетичне дійство, яке не хочеться припиняти! У перші дні хочеться розглядати в бінокль абсолютно все — птахів на деревах, гризунів у полі, літаки, машини, кораблі, кратери на Місяці. Будь-який об'єкт спостережень за допомогою цього бінокля відкривається з нового боку. Про таку дрібницю, як незручний наочник, вже й не згадуєш! Звичайно, бінокль можна з успіхом використовувати для спостережень і рухомих об'єктів — горизонтальні і вертикальні проводки ніяк не впливають на застигле зображення.

Незважаючи на оригінальну конструкцію корпусу, регулятор діоптрійного підстроювання знаходиться на звичному місці — правому окулярі

Застосування оптичної стабілізації в біноклях дійсно виводить спостереження на зовсім інший рівень деталізації та зорового комфорту. І Canon 15x50 IS All Weather — чудовий тому приклад. Хоча варто зауважити, що в даній моделі той самий wow-ефект, який таки є, обумовлений поєднанням стабілізації з чудовими оптичними параметрами. Є, щоправда, один нюанс, який може збентежити при початкових спостереженнях: роботу стабілізатора видно. Яким чином це проявляється? У періодичному, ледь помітному відході об'єкта на частки секунди з фокуса. Це явище можна і не помітити, однак воно все ж є; але лякатися не варто — бінокль справний, це особливість роботи стабілізуючої системи. До речі, кілька слів про сам стабілізатор. В біноклях різних виробників застосовуються кілька видів систем стабілізації, які відрізняються принципом роботи. Не вникаючи глибоко в технічні тонкощі, скажемо, що оптична стабілізація в біноклях Canon — найбільш «дружня» до користувача. Вона не значно збільшує масу бінокля, і її ефект в повній мірі проявляється негайно після натискання кнопки включення — немає необхідності чекати, поки стабілізатор увійде в робочий режим. Єдине обмеження даної системи — це амплітуда коливань, які вона ще може нейтралізувати. Що мається на увазі? Тремор, коливання під час нашого дихання і серцебиття — це низькоамплітудні явища. І з ними Canon 15x50 IS All Weather справляється на 100%, що і потрібно більшості спостерігачів. А ось, наприклад, на палубі катера при хвилюванні акваторії дана система стабілізації буде не настільки ефективна — з причини великої амплітуди коливань катера на хвилях. І ці коливання повністю компенсувати не вдасться.

Надійність конструкції

Найчастіше серед любителів оптики можна зустріти думку, що біноклі зі стабілізацією вимагають більш дбайливого поводження і дуже залежать від батарейок. В цілому, це дійсно так. Так, сильним ударам і падінням піддавати такий бінокль не варто. З іншого боку, давайте скажемо відверто: ніхто не гарантує, що при сильному ударі у звичайного бінокля не зрушаться призми, і він не виявиться повністю розюстованим. Будь-який оптичний прилад вимагає досить обережного поводження. А звичайні умови використання, включаючи спостереження в дощ і сніг, Canon 15х50 IS All Weather витримує абсолютно спокійно. Тільки не слід забувати, що він бризко - та вологозахищений, однак не водонепроникний. Тому занурювати його у воду не рекомендується.

Серед біноклів Canon IS є як невеликі «похідні» моделі, так і повнорозмірні «далекобійники»

Що стосується джерел живлення, то виробник вказує, що час безперервної роботи стабілізатора при використанні лужних батарейок або нікель-кадмієвих акумуляторів типу АА при 25 °С становить 2,5 години. На морозі до -10 °С значення дещо інші: всього лише 10 хвилин безперервної роботи на батарейках і 1,5 години — на акумуляторах. Якщо цього мало і спостереження проводяться часто і тривало, то є сенс захопити з собою запасний комплект елементів живлення, для зберігання яких в чохлі до бінокля є невелике відділення. Ну, і у крайньому разі, якщо раптом батарейки «сіли», ми все одно не залишимося без бінокля і зможемо продовжити спостереження, нехай і з меншою зручністю.

Підсумки

Які думки з'являються після випробувань Canon 15х50 IS All Weather? Перше: оптична стабілізація виводить спостереження при великих кратностях на якісно новий рівень, при цьому повністю зберігається мобільність приладу. Мабуть, це свого роду революція, які у світі біноклів трапляються не так вже часто. Друге: дана модель Canon показує, що поєднання стабілізації і чудових оптичних характеристик призводить до якоїсь залежності (в хорошому сенсі) від спостережень. Підтверджується, може, й досить суб'єктивне, припущення, що 15х50 є найцікавішим варіантом з усієї лінійки біноклів Canon. Збільшення до 15 крат — це не 8х, не 10х і навіть не 12х. Це той варіант, який дійсно робить бінокль по-справжньому «потужним». А поєднання з 50-мм об'єктивами, як вже згадувалося, дозволяє отримати комфортний діаметр вихідної зіниці. Canon 15x50 IS All Weather однозначно рекомендований для уважного вивчення всім шанувальникам високоякісної оптики — так ви повною мірою зможете особисто оцінити весь ефект від застосування системи стабілізації при такій кратності збільшення і подібній якості зображення та зробити свій вибір.

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в № 4 за 2017 рік.