Доступний український переклад.
Пневматичні гвинтівки з попереднім накачуванням повітря (РСР) у компонуванні бул-пап — на піку популярності. Воно й не дивно: це точні, потужні багатозарядні рушниці, що не поступаються за характеристиками гвинтівкам з класичною ложею, але значно перевершують їх в компактності.
Перед тим, як познайомитися з першою українською РСР-гвинтівкою типу бул-пап, до недавнього часу широко відомою лише у вузьких колах, стисло згадаємо історію і хронологію появи подібної пневматики. Ще буквально років п'ятнадцять тому на світовому ринку таких гвинтівок просто не було.
Першою гвинтівкою в компонуванні бул-пап, що мала комерційний успіх, прийнято вважати Matador від компанії EDgun. Спочатку гвинтівка не мала назви, так як робилася, що називається, «для себе». Виготовив її Едуард Гафаров. Перший експериментальний зразок «Матадора» побачив світ у 2001 р. Незважаючи на незадовільну якість виготовлення і серйозні прорахунки в конструкції, в ейрганерській інтернет-спільноті факт появи РСР бул-папу справив ефект вибуху бомби. На той момент на ринку не існувало нічого подібного, і справи у майбутнього засновника російського підприємства EDgun поступово пішли вгору. Конструкція гвинтівки зазнала ряд змін, і в 2005 р. нарешті було розпочато серійне виробництво. Обумовлені конструкцією особливості у цих гвинтівок збереглися донині.
Другим гравцем, який вийшов на пострадянський ринок РСР бул-папів, стала російська фірма «Дем'ян» (пройшовши ряд реорганізацій, на нинішній момент вона відома під назвою ТОВ «Отаман»). Першим РСР бул-папом цієї фірми стала гвинтівка Т4, випущена у 2005 р. На той момент єдиним виробником РСР бул-папів залишався EDgun, чия продукція ні за якістю виготовлення, ні за рівнем конструкції вже не відповідала запитам користувачів: після придбання абсолютно нової гвинтівки доводилося розбирати до гвинтика і самостійно усувати всі недоробки виробництва. У регіонах Росії навіть була організована ціла мережа представників, головною функцією яких було доопрацювання абсолютно нових гвинтівок. Такий стан справ не влаштовував нікого. Тому від «Дем'яна», в першу чергу, очікували якісно нову гвинтівку. Фірма взяла хороший старт: було закуплено новітнє на той момент обладнання з ЧПУ і залучені фахівці своєї справи. Так що до якості виготовлення Т4 ніяких питань не виникло, воно відразу виявилося на висоті. Зате з'явилися проблеми з самою конструкцією гвинтівки: результатом одного-єдиного невірного рішення стала абсолютно огидна купчастість. Внаслідок цього гвинтівка Т4 була випущена в невеликій кількості, після чого знята з виробництва.
На зміну Т4 прийшла нова модель М2, в якій було враховано попередній досвід. Саме цю гвинтівку в цілому ряді модифікацій компанія виробляє і зараз.
Незважаючи на імпортну назву, бул-пап raptor 3 створений і випускається в Україні
В кінці 2007 р., майже через два роки після появи фірми «Дем'ян», на ринок Росії вийшла компанія «Калібр» з гвинтівкою Hооligan. Момент для появи «Хулігана» був обраний вкрай сприятливий: по ряду причин EDgun не хотів або не міг поліпшити якість своєї продукції і усунути конструктивні дефекти, а тодішній голова фірми «Дем'ян» Дем'ян Бєляков ще до кінця не усвідомив глибину провалу з гвинтівкою Т4. Ринок вимагав якісного виробу, що має високі характеристики — при цьому жоден з представлених на ньому виробників подібних виробом похвалитися не міг.
Оскільки компанію «Калібр» створювали активні користувачі продукції обох вже існуючих фірм-конкурентів, то завдання з визначення правильного шляху розвитку виявилася їм по плечу. Як відомо, якщо є розуміння, що саме не так — то це вже половина справи. Тим більше, що одним із засновників «Калібру» був регіональний представник EDgun, який, що називається, собаку з'їв на доопрацюванні гвинтівок. Завдання стояло просте: потрібно було створити гвинтівку типу «Матадор», але позбавлену її конструктивних вад і більш якісну. Бул-пап під назвою Hооligan і став результатом цієї роботи. За різними даними, було вироблено близько 300 гвинтівок. Наступною моделлю компанії, випущеною півтора роки потому, став усім відомий Cricket (англ. — «цвіркун»). Конструкція цієї гвинтівки виявилася надзвичайно вдалою, і компанія «Калібр» всі свої зусилля зосередила на випуску саме цієї моделі. До 2011 р. виробництво було перенесено в Чехію, де фірма під назвою KalibrGun Valdy EU s.r.o. випускає цю гвинтівку донині. Українські стрілки по достоїнству оцінили всі якості «Цвіркуна».
Український бул-пап
Втім, в Україні перша РСР-гвинтівка з'явилася навіть раніше, ніж у Росії: киянин Валентин aka Valent сконструював її ще в 1998-1999 рр. В українському пневматичному співтоваристві Валентин — людина досить відома і поважана, тому весь його шлях як виробника РСР-гвинтівок також досить докладно відомий не тільки ветеранам пневматики, але і спортсменам-початківцям. Ось як викладає історію розвитку української РСР-будови сам конструктор:
«Перша гвинтівка робилася виключно для себе. Оскільки я давно захоплювався стрільбою, то до 1997 р. у мене сформувався перелік вимог до зброї. Моїм першим серйозним придбанням став пістолет ІЖ-53. Куплений він був на початку 1990-х, і на той момент сам факт володіння такою зброєю настільки перекривав все інше, що на його недоліки я уваги не звертав — тим більше що порівнювати було, по суті, ні з чим.
З часом мені захотілося спробувати постріляти з гвинтівки. Так у мене з'явилася пружинно-поршнева GamoHunter 440. Тоді мене просто вразила її міць і — особливо — точність стрільби. Але з часом я почав звертати увагу на недоліки. Найголовніше, що подолати їх в конструкції, що працює за таким принципом, не представлялося можливим: віддачу масивного поршня ніяк не прибрати, нещадні умови для роботи оптичного прицілу теж ніяк не змінити. Струс самої гвинтівки і, як наслідок, погіршення точності теж не подолати без докорінної переробки. Звук пострілу забирався лише частково, адже від звуку зіткнення поршня з дном циліндра не позбутися. Ось такі невеселі думки накопичилися у мене в результаті експлуатації "Хантера".
Але, як часто буває в житті, все змінив випадок. Один із знайомих приніс мені для ремонту гвинтівку Crosman. Цей виробник випускає компресійні гвинтівки, повітря в яких стискається насосом. Для того щоб вистрілити, потрібно 8-10 разів качнути цівку — після чого можна зробити один-єдиний постріл. Ідея цікава, але фізкультура одночасно зі стрільбою — справа невдячна. Як результат — показники були на рівні GamoHunter, іноді навіть гірше. Зате без проблем вирішувалися питання зі звуком пострілу, навантаженнями на оптичний приціл і віддачею. Після ознайомлення з конструкцією цього конкретного Crosman з'ясувалося, що гвинтівку просто «перекачали» у спробі здобути ще трошки потужності, тому ударник банально не міг відкрити клапан. Розібравши клапанну частина і накопичувач, я був вражений абсолютно мініатюрним об'ємом цієї камери: всього близько 1-1,5 см3. Але навіть повітрям з цього об’єму в процесі розбирання вдалося зробити три постріли, що зменшуються за потужністю.
Український pcp бул-пап raptor 3: компактний, потужний, точний і не занадто дорогий
У той час я працював на фірмі, що випускає легкі літаки. А там, де літаки, зазвичай є і дюралеві труби. Я не переставав думати про накопичувач Crosman, і тут мені на очі попалася одна з таких труб. В голові промайнула думка: а що якщо цей накопичувач істотно збільшити в об’ємі? Зробити його, скажімо, не 1-1,5 см3, а кубиків на 200? Так можна буде зробити не три постріли, а кілька десятків. З тих пір думки в цьому напрямку не давали мені спокою, і в результаті після багатьох експериментів і спроб була зроблена перша гвинтівка. І вона відразу опинилася "на рівні": проста однозарядна, зі спусковим механізмом, що має всі необхідні регулювання, тиха, без віддачі, точніше "Хантера" в рази. Як тільки вона була випробувана у справі, GamoHunter був назавжди відкладений в сторону.
Потім було знайомство з київськими эйрганнерами і прохання одного з них зробити для нього гвинтівку в компонуванні бул-пап. Так і з'явився перший український РСР бул-пап. Сталося це восени 2004 року, а у 2005 р. вийшло випустити маленьку, всього з восьми штук, партію цих гвинтівок. Стало зрозуміло, що треба щось вирішувати з виробництвом. Коли ти замовляєш деталі на стороні, то в тебе завжди буде дві проблеми — ціна та якість. Ні перше, ні друге абсолютно мене не влаштовували. Вирішено було відкласти виробництво і тимчасово зайнятися тюнінгом існуючих гвинтівок. Це дало свої результати. В кінці 2006 – початку 2007 рр. з'явилася своя майстерня, і робота закипіла. Зосередившись на тюнінгу, я накопичував кошти для того, щоб нарешті зайнятися основним завданням. Будь я в Європі чи Америці, питання напевно вирішилося б набагато швидше. Кредит під невеликі відсотки миттєво дозволив би у багато разів прискорити процес, але ситуація була іншою. Діяти довелося в існуючих обставинах. Фінансова сторона виробництва вирішилася тільки до середини 2009 р. До того часу паралельно з роботами з тюнінгу на етапі завершення перебувала розробка абсолютно нової гвинтівки. Свій перший бул-пап я не став брати за основу, так як до того часу багато чого змінилося у поглядах — і на конструкцію, і на технології виготовлення. У новій гвинтівці всі ці моменти були враховані. І ось перед самим Новим роком була зібрана перша гвинтівка з партії. Називатися вона повинна була Raptor-2. На жаль, а може бути, і на щастя, — 13 січня 2010 р. майстерня припинила своє існування. Так іноді трапляється. Довелося засукати рукави і все відновлювати буквально з нуля, паралельно розробляючи абсолютно нову гвинтівку — оскільки уже в процесі складання попередньої моделі виникли ідеї щодо поліпшення конструкції. Завдяки небайдужим людям, з якими звела доля на ґрунті загального захоплення, мені вдалося роздобути необхідні кошти. Виробництво було відновлено, і в 2011 р. з'явився всім відомий Raptor-3. Спочатку він існував лише в одній конфігурації, яка згодом стала називатися "Стандарт". Пізніше лінійка "Рапторів" розширилася до п'яти моделей: "Компакт", "Компакт подовжений", "Стандарт", "Стандарт подовжений", "Лонг"".
Знайомство
Самими незвичайними з лінійки «Рапторів», на мій погляд, є моделі «Компакт» і «Компакт подовжений». Про них хотілося б поговорити більш детально. Що собою являють ці гвинтівки?
На перший погляд виріб здається іграшковим і несерйозним. Але, повірте, це думка помилкова. Ложа продумана блискуче! Виготовлена вона з дерева твердої породи, цівка гвинтівки виконана в оригінальному дизайні (стрілки прозвали його «бубликом»), рукоятка має досить значний нахил і підпальцеві виїмки. Зроблено це спеціально — така форма рукоятки дозволяє комфортно вражати цілі, що знаходяться під різними кутами, аж до 90°. Форма цівки дає можливість комфортно застосовувати різні хвати і при цьому зручно і надійно утримувати дуже компактну гвинтівку. Внизу приклада передбачено місце для кріплення ременя.
Навіть у скептиків враження докорінно змінюється, як тільки гвинтівка опиняється в руках. Конструкція відмінно продумана і зручна людям з різною комплекцією і довжиною рук — і навіть гарантує збереження манікюру жіночої половини стрільців. Raptor виглядає щільно збитим здорованем, що має місткий резервуар в комплексі з товстим стволом і глушником. Робота механічних частин плавна і м'яка, немає затирань і підклинювань, все працює, як швейцарський годинник. Спуск легкий і передбачуваний, є можливість регулювання як довжини і зусилля вільного ходу, так і зусилля спуска. Слід зазначити, що у стані «з коробки» немає необхідності вносити зміни в роботу.
На перший погляд обидві моделі здаються майже однаковими. З зовнішньої сторони є лише різниця в довжині ствола, яка становить 7 см. Істотна відмінність криється усередині. Модель «Компакт подовжений» на відміну від моделі «Компакт» має резервуар істотно більшого обсягу. У комплексі це дозволяє домогтися більшої енергії без істотної втрати у кількості пострілів. По суті, така конструкція є певним компромісом між моделями «Компакт» і «Стандарт» — гвинтівка залишається все ще досить компактною, але вже більш потужною.
Результати практичної стрільби підтвердили відразу кілька речей: довжини ствола до 300 мм і 370 мм відповідно цілком вистачає, щоб надати кулі потрібну енергію (22-27 Дж), при цьому не створюючи перевитрату повітря. Купчастість бою в 10-15 мм на дистанції 50 м в умовах закритого тиру — дуже гідний результат. Запасу пострілів цілком достатньо для вдумливої роботи, а розміри і маса комплексу порадують будь-якого користувача незалежно від умов транспортування — зброя поміщається навіть в рюкзак.
Кожна з моделей «Раптора» — це багатозарядний редукторний РСР бул-пап з бічним важелем зведення. Магазин місткістю 12 куль має конструкцію закритого типу. У гвинтівці реалізований режим відкладеного пострілу, який дозволяє знімати її зі взведення без пострілу завдяки функції блокування проворота магазина. Таким чином, вирішена проблема повторного досилання кулі, характерна для всіх магазинів такого типу від інших виробників. Всі гвинтівки Raptor 3 мають абсолютно унікальні характеристики, які на порядок вищі даних більш габаритних виробів.
Особливість всіх пневматичних гвинтівок з компонуванням бул-пап полягає у специфіці підбору оптики. Компактні моделі вимагають не надто габаритних оптичних прицілів. Для ефективної стрільби рекомендується використовувати приціл з максимальною кратністю не менше 10х–14х. Через так звану «валкість» всіх гвинтівок компонування бул-пап при стрільбі потрібна стабільна, одноманітна прикладка.
З однозначних плюсів «Раптора» можу виділити наступні: висока якість виготовлення, збирання і налаштування, малі розмір і маса, великий запас пострілів на одній заправці резервуара, тихий звук пострілу, оригінальний і зручний приклад. Важливим плюсом також є наявність запобіжника і блокіратора магазина. Зазначу ще простоту і функціональність у використанні. Гвинтівка дуже грамотно продумана і має все необхідне для будь-якого, навіть найвимогливішого стрілка.
З мінусів назву хіба що несерйозний, дещо навіть трохи іграшковий вигляд. З іншого боку, для когось це може бути тільки
плюсом.
Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство & Зброя" в № 2 за 2016 рік.
Автор: Данило Козлов