В Норвегію за оленями. Частина 1

Гірське полювання для людини, що живе переважно в місті і працює в затишному офісі, може здатися суворим випробуванням. А може стати прекрасним відпочинком, відмінним способом відволіктися від повсякденної суєти і можливістю провести трохи часу наодинці з первозданною природою. Все залежить від того, як ви до такої пригоди підготуєтеся! Про те, як я збирався на перше у своєму житті гірське полювання (і не куди-небудь, а в Норвегію), і піде розповідь.

— Що ти знаєш про північних оленів? — Питання головного редактора пролунало несподівано, немов постріл. Зрозуміло, я трохи розгубився. — Ну-у-у, е-е-е-е... стадні... рогаті... мох їдять... на півночі водяться. Якось так... — пробелькотів я. — Ясно. Нас запросили на полювання в Норвегію. Саме на північного оленя. Поїдеш ти. Там і з'ясуєш, наскільки вони рогаті, що їдять і з якого боку на них мох... Так я вирушив на полювання на північного оленя RWS Northern Classic, куди журналістів провідних збройових видань Європи запросили компанії RWS, Merkel і Leica. І можу без перебільшення сказати, що це була найважче, найкрасивіше і найбільш пам'ятне полювання в моєму житті.

Норвезькі пейзажі, будь-то дика природа або населена місцевість, залишаються в пам'яті назавжди

Норвегія! Величний, чудовий, до неможливого красивий гірський край з захоплюючими краєвидами, миттєвою зміною погоди, серйозними перепадами висот, суворим кліматом і привітними людьми. Тут багато вільного простору і мало слідів діяльності людини. Тут здавна живуть комунами, хоча в Норвегії і не пахне комунізмом. Тут будують будинки, на даху яких росте трава. Тут немає ядерної енергетики, але норвезькі гідроелектростанції забезпечують електрикою пів-Європи. Тут національний символ — троль (а ще — лось). Тут дорого відпочивати і напевно дуже непросто жити. Але до чого ж ТУТ красиво! Вересневим ранком ми прилетіли в аеропорт міста Крістенсен, після чого ще майже півдня добиралися до місця автомобілем. Цього часу все одно виявилося недостатньо, щоб насолодитися видами і пейзажами північної країни. Кожні пару кілометрів хотілося зробити зупинку, сфотографуватися, озирнутися, відчути на смак чистий і вільний дух цих місць, ковтнути кришталевої води зі струмка. Всього цього ми отримали сповна, про що я розповім трохи пізніше. А поки що давайте про речі більш приземлені, але і більш насущні — підготовку та екіпіровку.

Одяг та взуття

На полювання в Норвегії, як і в будь-яку поїздку, необхідно ретельно збиратися і екіпіруватися. Поїздка обіцяла бути тривалою, нам належало чотири дні жити в мисливському будиночку далеко від міста і цивілізації з її магазинами та іншими благами. А значить, збори — справа відповідальна. Настільки, що запрошуюча сторона навіть прислала невеликий список речей, які настійно рекомендувала взяти з собою. У переліку особливо наголошувалося, що нам доведеться лазити по горах, а значить, потрібно мати відповідний водо - і вітронепроникний одяг — і, головне, взуття! З одягом все вирішилося просто: до спонсорів заходу приєдналася фірма Bergans, яка спеціалізується саме на одязі для полювання, особливо — для гірського. Завдяки Bergans всіх учасників забезпечили повним, навіть надмірним набором високоякісного мисливського одягу: комплектом термобілизни, двома мисливськими костюмами — камуфляжним і утепленим, — а також затишним вовняним светром і дуже легкою, майже невагомою, але при цьому неймовірно теплою курткою-пуховиком, щоб комфортно відчувати себе після полювання на базі. Втім, погода в Норвегії у вересні все ще досить тепла, тому зовсім вже замерзнути я не боявся. А ось що стосується взуття, то мені належало вирішити складне завдання.

Комплект одягу для гірського полювання від компанії Bergans of Norway: термобілизна, два мисливських костюма, вовняний светр і пухова куртка — для випадків, коли потрібно швидко зігрітися

Критично переглянувши власні запаси взуття, я прийшов до висновку, що наявне для гірського полювання жодним чином не підійде. А значить, потрібно купити саме гірські черевики — причому щоб вони відразу виявилися впору, адже носити їх там доведеться цілими днями, а розношувати перед поїздкою особливо ніколи. Перемацавши і перемірявши десяток моделей Danner, Lowa, Blaser та інших виробників, в кінцевому підсумку я зупинив вибір на іспанських Chiruca Vaguada — головним чином через поєднання їх міцного виду, розумної вартості і мембрани Gore-Tex, що давало надію зберегти ноги в сухості і теплі. Відразу скажу: у своєму виборі я не помилився і черевиками цими залишився дуже задоволений. До них я взяв кілька комплектів товстих трекінгових шкарпеток, справедливо розсудивши, що в цій справі запас кишеню не тягне — і знову-таки виявився абсолютно правий, оскільки перевзуватися в сухе мені також довелося.

Світити і різати

Далі в списку значилися: середній шар одягу (я віддаю перевагу практичним, зігріваючим і дихаючим речам з флісу), баф, шапка, рукавички, рюкзак, фляга і чашка (не знадобилися абсолютно); а також рюкзак, налобний ліхтар і мисливський ніж. З ліхтарем питань не було: у мене давно в господарстві Olight H15S Wave, чудова модель, що перезаряджається від USB-порту акумулятором і з можливістю безконтактного вмикання/вимикання простим помахом руки. Я його обожнюю, використовую дуже часто і беру з собою практично завжди і скрізь. Цей ліхтар дуже виручає на природі або, наприклад, при катанні на велосипеді в сутінках. А ось над питанням ножа довелося серйозно задуматися. Зрозуміло, усілякі там «вікторінокси» і кишенькові мультитули я і так тягну в будь-яку поїздку, що називається, за замовчуванням — без інструментів я як без рук, тим більше на такому полюванні. Але ось основний ніж — яким він повинен бути? Фікс або складний? Великий або маленький? Дорогий і такий, що радує око виглядом, а душу різом? Або, навпаки, дешевий, щоб не шкода, якщо пропаде по дорозі? Зада-а-а-а-ча...

Ліхтар Olight Wave H15S заряджається від USB, має 5 режимів і вмикається помахом рухи перед ним. Ідеальний налобник і незамінний помічник у темряві

В решті решт я замислився над тим, для яких конкретно справ мисливцеві в горах може знадобитися ніж. Тут як не можна до речі підтяглися старші і більш досвідчені товариші — які нагадали, що в Європі прийнято не покладатися на єгерів, а власноруч білувати і обробляти добутого звіра; а це означає, що ніж потрібен такий, щоб насамперед був зручний для цієї роботи. Я провів кілька вечорів за переглядом роликів на Youtube, в яких мисливці різних країн демонстрували свої навички у патранні та обробленні оленів, і прийшов до висновку, що великий ніж мені у цій справі буде ні до чого. І що з подібним завданням легко впорається і типовий EDC-складник — лише б гострий, і щоб промити потім було нескладно. Та й тягати на собі в горах щось велике і важке теж не особливо хотілося. Тому в Норвегію зі мною відправився улюблений Spyderco Manix C95, якому не так давно виповнилося вісім років. І, треба сказати, зі своїми функціями він справився блискуче. Втім, у поїздці компанія Merkel презентувала кожному учаснику прикрашений власним логотипом ніж Mora Companion — зручний в руці, гострий, як бритва, а також виключаючий саму можливість загубитися завдяки яскраво-помаранчевому забарвленню піхов і рукоятки.

Spyderco Manix C95, мій багаторічний незмінний супутник, не підвів мене і на цей раз

Зрозуміло, я не міг вирушити без відеокамери (навіть двох, що виявилося деяким перебором), а також без фотоапарата. Але тягати на собі по горах повноцінну редакційну дзеркалку Canon 5D Mark II з набором об'єктивів у мене не було ані найменшого бажання — дякую покірно, але шия ж не сталева! Подумавши і зваживши всі «за» і «проти», я вирішив не брати з собою дзеркальну камеру і всю цю поїздку фотографував на смартфон. У підсумку виявився дуже задоволеним знімками, які тепер і ви можете побачити на цих сторінках. А щоб «годувати» свої гаджети цілодобово безперервно, я прихопив ємний «павер-банк» і кілька карт пам'яті ємністю 64 Гб.

Мудрий по шкоді

Пригадуючи ці збори зараз, вже після повернення, я б обов'язково додав в список необхідного невеликий компас. Без нього і хорошої карти в горах робити абсолютно нічого. Альтернативою може бути туристичний GPS-навігатор з гарною автономністю. На смартфон в цих питаннях покладатися, як показала практика, не можна. І, зрозуміло, абсолютно необхідно мати при собі правильно укомплектовану аптечку, в якій, крім типового набору з пластирів, бинта, антисептика, засобів «від температури», «від голови» та «від живота», варто також передбачити і серйозні знеболюючі. Та й турнікет не завадить, мабуть. Чому — стане зрозуміло далі. Все інше — зброю, оптику, патрони, засоби зв'язку — ми отримали в оренду вже на місці, по приїзді в містечко Ховд, що в південній Норвегії. Без зв'язку, до речі, в горах просто ніяк, стільникових вишок в цій глушині немає, тому хороші далекобійні рації з гарнітурами, заздалегідь налаштовані на один канал, — запорука успішного колективного полювання в цих місцях.

Зброя

Перш ніж вирушати на полювання, ми приїхали в місцевий тир. Тут нам дали можливість вибрати і випробувати зброю, з якою належало полювати протягом наступних кількох днів. Компанія Merkel запропонувала нам протестувати свою найновішу та найсучаснішу версію карабіна з ручним перезаряджанням і прямим рухом затвора — Merkel RX.Helix в модифікації Alpinist, тобто призначену саме для гірських полювань. Ця лінійка карабінів має модульну конструкцію з можливістю заміни калібрів і варіантів лож, а її відмінною рисою є унікальна механіка затворної групи. Щоб перезарядити карабін, досить енергійного руху рукояткою затвора назад-вперед, при цьому рукоятку не доведеться переміщати на велику відстань — вона пов'язана із затвором механічною передачею (з передавальним коефіцієнтом, за відчуттями, 1:2 або близько того), та хід її приблизно наполовину коротший, ніж у інших карабінів з прямоходним або поздовжньо-ковзним поворотним затворами. Це дозволяє заощадити рухи і прискорити процес перезарядки, причому робити це виходить, не відриваючись від прицілу. Личинка затвора тут поворотна і до того ж змінна, а замикання проводиться за ствольну муфту, завдяки чому змінити калібр зброї — справа кількох хвилин.

Набір мисливця на норвезьких оленів: карабін Merkel RX.Helix калібру .30-06 з ложею Alpinist, прицілом Leica Magnus 2,4-16x56i, саунд-модератором A-Tec і сошками Harris, бінокль з далекоміром Leica Geovid HD-B 8x42 і патрони DYNAMIT Speed Tip Pro

Складна конструкція затворної групи спочатку бентежила: було абсолютно не зрозуміло, як вона поведеться в умовах багатоденного гірського полювання, та ще й без належного обслуговування. Проте всі мої побоювання виявилися марними. Чотири дні поспіль ми з моїм Merkel RX.Helix мокли, сохли, мерзли і грілися, потрапляли в бруд і воду, північна рослинність засипала нас листям, корою і хвоєю, але за цей час у мене не виникло ніяких проблем з карабіном і його системою перезарядки. Більше того — за цей час, незважаючи на майже цілодобове перебування у вологому вигляді, я не помітив на RX.Helix навіть натяку на іржу! Це заслуга високотехнологічних матеріалів і спеціального захисного покриття його сталевих деталей.

Комплекс з карабіна Merkel RX.Helix і прицілу Leica Magnus протягом п'яти днів героїчно терпів всі тяготи суворого норвезького клімату — як, втім, і мисливці

Карабіни RX.Helix оснащені від'ємними магазинами, а ще вони мають дуже легкий і «сухий» спуск. Спочатку з незвички постріл лунав навіть раніше, ніж я встигав збагнути, що спуск вже вичавлений. При бажанні, звичайно, можна було трохи «загрубити», однак більшість європейських стрільців воліють легкі спуски, вважаючи це показником якості зброї, що виводить на перше місце питання безпеки. І ось тоді я в повній мірі оцінив такий європейський винахід, як шпаншибер (зводжувач в хвостовій частині затвора). Його застосування дозволяє сміливо досилати патрон у патронник і носити карабін в такому вигляді, не побоюючись випадкового пострілу в результаті його удару, падіння або зачепа спусковим гачком за гілку. Карабін просто-напросто не вистрілить, поки ви не посунете вгору повзунок на тильній частині ствольної коробки — він-то і зводить пружину ударника. А якщо відпала необхідність стріляти, то карабін знімається з бойового взводу пересуванням повзунка вниз. І все це — не торкаючись затвора або УСМ! Чудова, дуже зручна, продумана, надійна і повністю безпечна система. Моя б воля, змусив би всіх виробників так робити! Мисливцям на оленів були запропоновані карабіни RX.Helix в калібрах .30-06 та .300 Win Mag. Я не став брати «магнум», оскільки зброя в .30-06 виглядала більш легкою і компактною, і мені не хотілося додавати собі зайвого вантажу або надлишкову віддачу. Адже носити по горах карабін належить цілими днями, і тут кожен зайвий грам забирає сили. І нехай легкий карабін при стрільбі може виявитися досить «забіякуватим», але для ходового полювання я все ж надаю перевагу найлегшій системі, ніж більш потужній або ж надмірно купчастій. А вже тим більше — для гірського полювання, на якому в будь-якому випадку належить робити не більше двох-трьох пострілів в день. Втім, поки що нам випала перевірка зброї в тирі — і нестачі в патронах не було, тому що журналісти, які скучили по стрільбі, взялися за справу бадьоро і азартно. Стрільба з RX.Helix навіть після двох десятків пострілів залишалася незмінно комфортною — причому, за відгуками колег, і в магнум-калібрі теж. В цьому чимала заслуга зручної прогумованої ложі Alpinist, забезпеченої як м'яким потиличником, так і підйомом щоки для правильної вкладки. Також комфортну стрільбу забезпечували саунд-модератори норвезької компанії A-Tec, якими були укомплектовані всі карабіни. У Норвегії стрільба на полюванні з модератором не тільки не заборонена, а навіть вітається, а в деяких місцях це взагалі необхідність — мабуть, щоб не турбувати місцеву фауну гучними пострілами. Модератори були встановлені на дулову різьбу і укомплектовані чохлами, які знижують ефект міражу при нагріванні пристрою від інтенсивної стрільби.

Неодмінний елемент підготовки — похід в тир для перевірки та пристрілки зброї перед полюванням. Місцеве стрільбище пропонує дистанції до 180 м 

Усі карабіни були оснащені сошками Harris, що для мене особисто було в радість, однак і в дивину — на наших полюваннях таке побачиш рідко, і лежачи у нас майже ніхто не стріляє, рослинність не дозволяє. Тут же, як з'ясувалося, основним для стрільби є положення лежачи, а достаток каменів і перепади висот дозволяють вибрати собі зручну і стійку позицію. Так що сошки однозначно потрібні і корисні. Ну і, зрозуміло, довершує набір зручний ремінь, який легко регулюється, надійно тримається на плечі і не норовить зісковзнути. Ремінь також запам'ятався кишенькою для трійці запасних патронів «про всяк випадок».

Оптика

Щоб знайти в горах жадану дичину, належить не тільки бити ноги об тверді скелі, але і вести тривалі спостереження та візуальні пошуки. У цій справі ніяк не обійтися без гарного бінокля, і компанія Leica, один з лідерів європейської оптики, надала учасникам свої останні розробки — біноклі Leica Geovid HD-B 8x42, оснащені вбудованим лазерним далекоміром, усілякими датчиками і балістичним калькулятором для автоматичного розрахунку поправок. Щоб дізнатися поправку, досить навести бінокль на ціль і натиснути на кнопку вимірювання дистанції. Після цього Leica покаже не тільки відстань, але і необхідну кількість кліків, на які потрібно повернути барабан вертикальних поправок прицілу. Працює вся ця система наступним чином: для початку бінокль необхідно налаштувати під конкретний патрон, вибравши одну з безлічі закладених у нього траєкторій куль і вказавши дистанцію пристрілки. Цей процес докладно викладено в інструкції, так що на ньому зупинятися не будемо, тим більше, що нам біноклі дісталися вже налаштованими під конкретний патрон обраного калібру. Після цього при вимірюванні дистанції бінокль автоматично вимірює і враховує кут місця цілі, температуру навколишнього середовища і навіть атмосферний тиск, видаючи результат розрахунку балістики в необхідних одиницях виміру, в нашому випадку — кліках. Діапазон вимірюваних дистанцій — від 30 до 1845 м, а в моїх руках бінокль кілька разів показував навіть значення більше 2000 м — при вимірах до скель в ясну погоду. Передбачені режими як одиночного вимірювання, так і сканування.

Оптика прицілу Leica Magnus 2,6-16x56i чудова, сітка типу Plex проста і зрозуміла, а підсвічування центральної точки робить прицілювання більш інтуїтивним і швидким

Дика природа через приціл Leica Magnus набуває особливої краси

Вдома я досить часто користуюся компактним далекоміром Leica Rangemaster CRF 1600 - B, який оснащений схожою, хоча і не настільки досконалою, системою. Тому робота з далекоміром і балістичним калькулятором в біноклі не стала для мене дивиною. А ось якість оптики — це, звичайно, щось! Бінокль настільки чудово «малює» навколишній світ, що спостерігати за ним навіть годинами — суцільне задоволення. Особливо якщо це красиві норвезькі види і пейзажі. Єдиний недолік цього чудового бінокля, виявлений мною за підсумками нашого полювання: для постійного носіння він важкуватий, особливо якщо вам доведеться багато ходити по горах. Geovid HD-B 8x42 більше підходить для «позиційного» полювання, а для ходового я б волів модель трохи легше, нехай навіть не оснащену далекоміром. Все одно перевірити його можливості та переваги мені так і не вдалося... але про це знову ж таки трохи пізніше.

Зручно, якщо бінокль оснащений далекоміром і балістичним калькулятором

Тим часом одна справа — просто спостерігати за світом в бінокль, а зовсім інша — дивитися на нього через оптичний приціл. На наших карабінах Merkel RX.Helix були встановлені приціли Leica Magnus, в моєму випадку — модель 2,4-16х56і. Більш ніж 6-кратний діапазон зміни кратності робить цей приціл дуже навіть універсальним, придатним як для стрільби по мішенях у тирі, так і для мисливської стрільби на будь-яку дистанцію, у чому мені довелося переконатися на практиці. Хіба що як «загонник» його, напевно, задіяти не вийде. Але для цього в лінійці Leica Magnus є й інші, більш відповідні моделі. Буква «i» в позначенні прицілу натякає на підсвічування прицільної сітки, яка у моєму прицілі називається Plex (так інженери Leica іменують старий добрий Duplex). І справді: при вмиканні світиться центральна точка перехрестя, що полегшує її виявлення і спрощує наведення, особливо при недостатній видимості. Приціли високої кратності з великою передньою лінзою завжди забезпечуються відбудовою від паралакса у Leica Magnus вона на традиційному місці, ліворуч. Налаштувати під приціл особливості мого неідеального зору також виявилося досить простим завданням, після чого я парою пострілів перевірив пристрілювання карабіна і перейшов на стрільбу по реагуючим мішеням. І тут саме час обговорити патрони, якими ми стріляли п'ять днів.

Боєприпаси

Наше полювання відбулася завдяки компанії RUAG Ammotec, відомої мисливцям і спортивним стрільцям своїми патронами для нарізної зброї, що випускаються під торговою маркою RWS. Німецька патронна фірма проводить такі заходи регулярно, оскільки вважає їх найбільш ефективним способом донести до мисливців по всьому світу інформацію про свої нові розробки. В цей раз RWS привезла нову кулю Speed Tip Pro, призначену для полювання на великих відстанях, яка відрізняється як оригінальною конструкцією, так і високою ефективністю при роботі з дичиною на будь-якій дистанції і при будь-якій швидкості. Те, наскільки важливо враховувати швидкість кулі при полюванні на великих відстанях, представники компанії наочно продемонстрували нам прямо на стрільбищі. Три блоки балістичного гелю прийняли на себе удари трьох куль, випущених з відстані близько 50 м; однак порохові заряди тестових патронів були підібрані таким чином, щоб імітувати швидкість куль на дистанції близько 300 м. В результаті з'ясувалося, що улюблені багатьма мисливцями класичні кулі типу Point Soft, втрачаючи швидкість, можуть і не розкритися в гелі (а значить, і в дичині), тобто не забезпечать належного вражаючого ефекту. У той же час куля Speed Tip Pro однаково ефективно працює на дальності як 50 м, так і 300 м, демонструючи контрольовану експансивність і утворюючи широкий рановий канал.

 

Куля Speed Tip Pro патронів RWS відзначається високою ефективністю роботи з дичиною

Нові кулі складаються з нікельованої оболонки, свинцевого сердечника і пластикового балістичного наконечника. Цікаво, що сердечник кулі складається з двох частин: м'якої фронтальної і твердої хвостової, подібно до відомої кулі UNI Classic (раніше — TUG). Перша частина сердечника в поєднанні з наконечником забезпечує експансивність, а друга — пенетрацію, тобто проникнення на достатню глибину.

Балістичні властивості куль RWS Speed Tip Pro ідеально відповідають умовам гірських полювань. Конструкція кулі забезпечує її надійне розкриття навіть при стрільбі з великих дистанцій

Кулі Speed Tip Pro в .30-м калібрі вийшли у RWS відносно легкими — їх маса становить 165 гран (10,7 м) при балістичному коефіцієнті 0,422. Проте в цьому є і свій плюс: легку кулю можна розігнати до високої швидкості, чим забезпечується відмінна настильність траєкторії — а для мисливця це завжди бажаний результат. В калібрі .300 Win Mag початкова швидкість кулі Speed Tip Pro складає цілих 955 м/с! Це забезпечує дистанцію прямого пострілу більше 250 м при пристрілці на рекомендовані 210 м. Енергія ж кулі на дальності 300 м буде перевищувати 2900 Дж — більш ніж достатньо, щоб звалити оленя при вірному попаданні.

На дальностях понад 300 м звичайні кулі типу Point Soft можуть не мати експансивного дії — на відміну від спеціалізованих куль Speed Tip Pro

У .30-06, звичайно, скромніші показники: і прямий постріл не далі 220 м, і енергії на трьох сотнях метрів тільки 2350 Дж. Але і цього, вважаю, повинно бути цілком достатньо. Втім, полювання покаже! Однак оскільки у нас є система автоматичного розрахунку поправок в біноклі-далекомірі Leica, то карабіни ми пристріляли на стандартну дистанцію 100 м. Після того, як всі переконалися в бездоганній роботі своїх стрілецьких комплексів і вдосталь настрілялись по мішенях у тирі, ми розбилися на кілька груп і вирушили в місцеві угіддя — у пошуках північних оленів. Але про це — вже в другій частині.

Учасники полювання RWS Northern Classic (Далі буде...)

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в № 5 за 2016 рік.