0 800 600 002
Наявність у магазинах
Відстежити замовлення
Каталог товарів
0 800 600 002
ІбісВсі записиВи тут: Туз у рукаві. Частина 5
Категорії

Туз у рукаві. Частина 5

Туз у рукаві. Частина 5

«Не будіть сплячу собаку, вона може тільки вкусити» Англійський поет Джефрі Чосер (1340-1400), автор «Кентерберійських оповідань»

Початок циклу "Туз у рукаві". Частина 1

Продовження. "Туз у рукаві". Частина 2

Продовження. "Туз у рукаві". Частина 3

Продовження. "Туз у рукаві". Частина 4

Помста — зброя сліпих

8 липня 2008 р. Місбах Сахабутдінов звернувся за медичною допомогою в поліклініку № 4 російського міста Набережні Челни в зв'язку з раною на пальці руки. Під час прийому лікар-травматолог Андрій Желєзнов запропонував чоловікові зняти головний убір — тюбетейку, оскільки в службовому кабінеті «з метою дотримання санітарно-гігієнічних норм необхідно знімати верхній одяг». Воно-то ніби так, але... Не треба було чіпати тюбетейку. Всякий раз, коли є така можливість, мусульманину слід покривати голову. Носіння тюбетейки для чоловіка — це сунна, те, що розуміють як вчинки, здійснення яких є бажаним, хоча і необов'язковим. Головне — те, що так робив сам пророк Мухаммед. Туз у рукаві. Частина 5

Стріляюча тростина Місбаха Сахабутдінова

І начебто обидва були в принципі нормальними, розумними людьми, але... Тюбетейка не заважала огляду пальця, але лікар пішов на принцип. Сахабутдінов відмовився зняти тюбетейку, лікар — оглядати його. Сахабутдінов заявив, що не залишить кабінет, доки йому не нададуть медичну допомогу. У результаті були викликані правоохоронці, і Сахабутдінова силою видворили з поліклініки. Ветерану праці Місбаху Сахабутдінову було тоді 78. Старі дуже болісно переживають ситуації, в яких відверто підкреслюються їх слабкість чи безсилля. Туз у рукаві. Частина 5

Спускова клавіша на рукоятці тростини

Шість років старий виношував образу. Але що може зробити чоловік, якому перевалило за 80? Як виявилося — піти до кінця, якщо він вважав образу дуже принизливою. Засліплений жадобою помсти, Сахабутдінов готовий був використовувати зброю. Але яку? Старому потрібна була специфічна — і він зробив вибір. Цілий рік він власноруч вбудовував в свою тростину... стріляючий пристрій. Перебуваючи якось на будівельному ринку, старий побачив патрони для будівельно-монтажного пістолета. Йому потрібно було всього кілька штук, проте поштучно їх не продавали. Але якийсь добрий покупець все-таки дав йому п'ять безкоштовно. Цього вистачило — Сахабутдінов навіть використав два патрони, які спорядив саморобними кулями, для випробування зброї. Куля увійшла в дубову деревину на 4 см.

Туз у рукаві. Частина 5

Слідча дія на місці вбивства лікаря Желєзнова

У травні 2014 р. Місбах Сахабутдінов знову прийшов на прийом до травматолога Желєзнова. Перебуваючи в кабінеті, він поклав на робочий стіл свою зброю і, направивши її на лікаря, натиснув на спуск. Але пострілу не було. «Прийом» закінчився безрезультатно. Однак зупинитися старий уже не міг. Причину осічки він усунув без проблем, але знову повернувся до свого плану помсти тільки 11 грудня 2015 р. адже йому було вже 85 років. Але, на жаль, помста — зброя сліпих. В той день вранці ветеран праці Сахабутдінов застрелив лікаря-травматолога Желєзнова біля входу в поліклініку. Ніхто не бачив, як він стріляв, але злочинець не намагався зникнути. Він ніби прозрів. Спробував зателефонувати на 112, але, як потім з'ясувалося, неправильно набрав номер. Потім допомагав завантажити ноші з тілом в автомобіль «швидкої допомоги». Потім зайшов в поліклініку і сів на лавку. Коли приїхали поліцейські, старий сам підійшов до них і зізнався, що це він вбив лікаря. Ті повірили, лише коли Сахабутдінов показав їм свою тростину. Не треба було чіпати тюбетейку. Незвичайна історія, абсурдна. Однак наступна — історія створення замаскованого стріляючого пристрою — більш типова для світу криміналу.

Початок

Туз у рукаві. Частина 5 На уроці початкової військової підготовки (СРСР, 1980-е)

В «умовно мирному» СРСР початковій військовій підготовці молоді приділялося незрівнянно більше уваги, ніж в сьогоднішній «умовно воюючій» Україні. Навчання азам військової справи проводилося предметно, для чого середні загальноосвітні школи, технікуми і ПТУ були забезпечені малокаліберними і пневматичними гвинтівками, навчальними (деактивованими) зразками бойової зброї, дозиметрами, протигазами й іншим. Пізніше, на початку 1990-х, ця зброя часто ставала об'єктом крадіжок. Неможливість забезпечити її збереження в той смутний час стала однією з головних причин демонтажу в Україні системи допризовної підготовки молоді та повного «роззброєння» навчальних закладів. Вранці 22 листопада 1992 р. виявилася порожньою і кімната для зберігання зброї в СШ № 7 р. Артемівська Донецької області. Злодії проникли в будівлю школи через вікно, піднялися на третій поверх, де за допомогою газового різака прорізали отвір 30х40 см у металевих дверях кімнати для зберігання зброї — і, проникнувши в неї, розкрили шафи зі зброєю та боєприпасами. Були викрадені чотири гвинтівки ТОЗ-8М, три ТОЗ-12, гвинтівка СМ-2, патрони до них і три навчальних автомата АК. На місці події залишилися лише сліди матерчатих рукавичок і кисневий балон, викрадений чотирма днями раніше в профілакторії «Веселка».


Туз у рукаві. Частина 5Розкрадання зброї за попередньою змовою групою осіб — від 6 до 15 років (ст. 223 КК УРСР 1960 року)

Крадіжку скоїли двоє місцевих жителів — Товкач і Потапов. Частину гвинтівок вони продали, частину залишили собі. А ось від навчальних автоматів толку було мало, і через півроку Товкач зі своїм знайомим Лячеком втопили їх в каналі Сіверський Донець — Донбас». Як мінімум по одній гвинтівці Товкач і Потапов переробили в обрізи. У 1994 р. Товкач залишив Лячеку на зберігання свій обріз гвинтівки ТОЗ-12, який незабаром був вилучений працівниками міліції. Лячек нікого не здав, а доказів його причетності до крадіжки зброї у слідства не було, тому він отримав тоді лише два роки позбавлення волі. Але у Лячека була більш вагома причина остерігатися попадання його знайомого Товкача в поле зору працівників міліції. Ще в грудні 1990 р. в тому ж будинку по вул. Лєскова, де в 1994 р. був вилучений обріз, Товкач з Лячеком забили до смерті свою знайому Васильєву — за занадто «зухвалі» претензії, що пити в той раз почали без неї.

Перша кров

Туз у рукаві. Частина 5Пізно ввечері 27 квітня 1995 р. гр-н Ю. і його дружина перебували будинку по вул. Ватутіна р. в Артемівську. У двері несподівано подзвонили. Ю. вийшов у двір. З вулиці почувся голос: «Вітя, відкрий, мені погано». Вирішивши, що комусь із знайомих потрібна допомога, Ю. відкрив хвіртку і вийшов за ворота. Перед ним виявився невідомий чоловік, який відразу спробував вдарити його кулаком в обличчя. Ю. ухилився і відповів незнайомцю ударом кулака в груди. Той відсахнувся і крикнув: «Веца, валі вовка». Різко обернувшись, Ю. побачив праворуч від себе на відстані півтора метри другого чоловіка, який в цей момент здійснив у нього постріл. У момент спалаху він розгледів стріляючого, хоча йому і так добре був відомий чоловік на прізвисько «Веца». Отримавши поранення в область шиї, Ю. кинувся в будинок. Нападники кинулися слідом, але Ю. встиг закрити двері і тримав їх зсередини. Пострілів більше не було, але, щоб налякати нападників, Ю. крикнув дружині, щоб та несла рушницю. Нападники, не готові до такого повороту, вважали за краще сховатися. Одним з них був давній знайомий Ю. — дехто Іванков. Ціна питання — $500 боргу, які Іванков не хотів повертати, та колекція дорогих монет, що належала Ю., про яку знав Іванков. І, судячи з відсутності масок у нападників, той вечір для Ю. і його дружини міг закінчитися дуже погано.

Туз у рукаві. Частина 5 

Гвинтівка ТОЗ-8М з числа викрадених в СШ № 7 р. Артемівська, вилучена 10.09.2002 р. за місцем проживання матері одного з членів банди

Стріляв Іванков з обріза спортивної гвинтівки СМ-2 № Б-1559, який взяв у свого знайомого Потапова. Після цього нападу Іванков подався в біга. Туз у рукаві. Частина 5Сутінки (1990-ті)

А зброя мовчала до літа 1999 р., коли розпочалася основна серія збройних злочинів банди. Злодійські закони в цій банді не шанувались, група не прагнула заявити про себе в кримінальних колах і не визнавала жодних авторитетів. Пізніше, у 2002 р., з'ясувалося, що на рахунку банди не менше десяти вбивств, не рахуючи замаху на вбивство, а також грабежі, розбої та крадіжки. Але в даному випадку нас цікавлять тільки вбивства, скоєні тими, хто становив основне ядро банди, і з використанням певного зброї.

Ліфтери

Влітку 1999 р. Іванков і Товкач у пошуках об'єкта для нападу відправляються в Луганськ. Їх увагу привернув громадянин О., касир одного з пунктів обміну валюти на ринку «Східний». Незабаром встановили, де він живе і який його розпорядок дня. Напад запланували на ранок, коли О. з грошима відправлявся на роботу. Це відбувалося близько 07:15 ранку в 9-поверховому будинку. Непросте завдання. Як не «засвітитися» раніше часу? І, головне, як потім піти непоміченими?


Туз у рукаві. Частина 5 Пацани-пацанчіки (1990-ті)

Потерпіла О-ва показала, що ввечері 22 червня 1999 р. її чоловік, як завжди, приніс з роботи гроші у інкасаторській сумці. При цьому він повідомив їй, що застряг у ліфті, де простояв близько двох хвилин. Наступного ранку, взявши з собою інкасаторську сумку в поліетиленовому пакеті, він вийшов з квартири на роботу приблизно о 7 годині 15 хвилин. Хвилин через сорок О-ва вона побачила в вікно, що автомобіль чоловіка все ще стоїть під їхнім будинком. Дізнавшись по телефону, що чоловік на роботі не з'явився, жінка вийшла на сходовий майданчик і викликала ліфт, щоб спуститися на вулицю. Ліфт піднявся на сьомий поверх, але двері не відчинялися. Крізь вузьку щілину О-ва розгледіла, що всередині кабіни на підлозі хтось лежить. Приїхав напарник чоловіка, і спільними зусиллями їм вдалося відкрити двері ліфта. В кабіні на підлозі в напівлежачому положенні знаходився О. з кульовим отвором в потилиці. Зникли сумка з грошима та золотий ланцюжок вагою близько 100 грамів, який носив покійний. Виглядало так, ніби О., міцний, недурний чоловік з великою сумою грошей, опинившись у ліфті з невідомим, повернувся до нього спиною і дозволив спокійно вистрілити собі в потилицю, після чого невідомий, забравши сумку з грошима і знявши золотий ланцюг з шиї О., спокійно пішов. Слідчо-оперативна група не знайшла стріляної гільзи ні в кабіні ліфта, ні в під'їзді. Але це ще можна було пояснити. А ось чому не відкривалися двері ліфта? Довелося викликати фахівців з експлуатації ліфтів.


Туз у рукаві. Частина 5 Сигнальний РС-22 «Страж» № 9497321 з глушником, перероблений Іванковим для стрільби патронами .22 LR

При огляді машинного відділення на шківі ведучого вала лебідки ліфта були виявлені три позначки, зроблені крейдою, які вказували, коли ліфт зупиняється на певних поверхах, у тому числі — на сьомому. У шафі керування ліфтом реле відкриття дверей було заблоковано за допомогою дерев'яної тріски. Хтось зробив так, що після того, як О. ввійшов у кабіну ліфта, ані покинути її, ані ввійти в неї вже ніхто не міг. Слідчо-оперативній групі довелося повернутися до огляду кабіни ліфта, де був убитий О., і звернути увагу на те, що спочатку всі розцінили як пересічний прояв рутинної безгосподарності. У кабіні був відсутній металевий кожух плафона освітлення, який кріпився гайками з зовнішньої сторони даху кабіни ліфта і який можна було зняти, лише перебуваючи на даху кабіни всередині шахти ліфта. На отворі для плафона в стелі лежало лише скло від плафона, нічим не закріплене. Через це отвір в стелі міг вільно пролізти дорослий чоловік, що і підтвердили сліди на даху кабіни. А при огляді шахти ліфта внизу серед сміття і пилу була знайдена стріляна гільза патрона .22 LR.

Туз у рукаві. Частина 5

Сигнальний револьвер, перероблений для стрільби патронами .22 LR, використовувався бандитами в жовтні 1999 р. при нападі та вбивстві К. в селі Володимирівка Артемівського району

Тепер все встало на свої місця. У банді тільки Іванков розбирався в конструкції ліфтів. Це він підготував кабіну ліфта і в момент нападу на О. перебував нагорі в машинному відділенні. А на даху кабіни сидів Товкач з обрізом рушниці СМ-2 № Б-1559. Коли О. ввійшов у кабіну ліфта, Товкач зверху вистрілив йому в голову, а Іванков заблокував двері кабіни. На звук пострілу малокаліберної зброї в шахті ліфта ніхто з мешканців будинку не звернув уваги. Товкач дістав гроші з кабіни, знявши при цьому ще й золотий ланцюжок з убитого, після чого Іванков випустив його з шахти, і вони зникли з місця злочину, ніким не помічені. Життя людини вони в той раз забрали за 2165 доларів США, 880 німецьких марок, 23 260 російських рублів, 10 805 гривень, ну і 100 грамів золота.


Великий куш

У жовтні 1999 р. Товкач і Іванков намітили ще одну жертву. Це був дехто С., який працював в обмінному пункті біля універмагу «Росія» в центрі Луганська. Вивчивши, де він живе і його розпорядок дня, бандити знову спланували напад на ранок. Туз у рукаві. Частина 5Барахолка (1990-ті)


27 жовтня 1999 р., близько 8:00 вони приїхали на автомобілі ВАЗ-2101 Іванкова в селище Ювілейне, де в кварталі Корольова в 10-поверховому будинку жив С. В цей раз у ліфта була інша роль: в потрібному їм під'їзді він не працював, і С. міг вийти з будинку тільки сходами. Ними були змушені користуватися всі жителі під'їзду, що зменшувало пильність С. відносно інших людей, які рухаються по тих же сходах у зустрічному чи попутному напрямках.


Туз у рукаві. Частина 5

Просто придурки (1990-ті)

Іванков залишився в під'їзді на першому поверсі, а Товкач піднявся на сходовий майданчик восьмого поверху, на один поверх вище квартири С., і став чекати. В 8:30 С. вийшов з квартири і пішов вниз. Товкач пішов за ним, повільно наздоганяючи. Внизу Іванков включив радіоприймач, щоб таким чином заглушити звук пострілу. Коли С. спустився на майданчик першого поверху, Товкач вистрілив йому в голову. Забравши поліетиленовий пакет і барсетку вбитого, Товкач з Іванковим покинули місце злочину. Ніхто нічого не бачив, на звук пострілу «мєлкашки» знову ніхто не звернув уваги. У вбитого з собою було $30 тисяч, з них $10 тисяч Товкач віддав Іванкову, а $20 тисяч забрав собі. Стріляв Товкач один раз, не перезаряджаючи, все з того ж обрізу гвинтівки СМ-2.

Вбивство в Азотному

Заарештований член банди Женчак в ході слідства повідомив, що брати участь у нападах на скупників золота і торговців валютою в кінці 1999 р. йому запропонував Потапов, який познайомив його з Іванковим і сказав, що для здійснення вбивств у їх спільного знайомого Товкача є обріз малокаліберної гвинтівки. Потапов обіцяв «заробіток» - від 5 до 20 тисяч доларів США в місяць. Женчак погодився. Потапов зняв квартиру в Калінінському районі Донецька, де вони тимчасово поселилися вчотирьох. Протягом двох тижнів злочинці стежили за якимось Р., який, за словами Потапова, займався скупкою золота на вул. Університетській. Нападати на чоловіка вирішили в під'їзді його будинку, розподіляв ролі Товкач як організатор групи. Р. жив у дев'ятиповерховому будинку в селищі Азотному Куйбишевського району м. Донецька. Напад запланували на вечір — у бандитів з'явилося більше свободи в діях, оскільки Товкач оснастив обріз СМ-2 глушником.

Людина — раб своїх звичок, і злочинці в цьому плані не є винятком

12 січня 2000 р. вони приїхали до місця на двох машинах. Товкач, Женчак і Потапов увійшли в під'їзд, а Іванков залишився біля нього — він повинен був попередити тих, хто в під'їзді, про приїзд Р. Для цього вони обзавелися радіостанціями Alan. Р. приїхав близько 18:00 на автомобілі «Форд» синього кольору. Женчак піднявся по драбині на майданчик між першим і другим поверхами, а Товкач і Потапов сховалися за вхідними дверима. Як тільки Р. з тортом і пакетом з продуктами зробив пару кроків повз них, Товкач ззаду зліва вистрілив йому в голову. Женчак з Потаповим швидко затягли тіло Р. в підвал, туди ж кинули торт і пакет з продуктами, після чого Потапов закрив двері в підвал спеціально припасеним навісним замком. Барсетку вбитого підібрав Товкач. Стріляв він знову один раз, не перезаряджаючи. За твердженням Іванкова, під'їзд його подільники залишили приблизно через хвилину після того, як туди увійшов Р. Пострілу Іванков не чув. Все пройшло чітко, згідно з їх планом. Ну, майже все — поспіхом вони не помітили, що, крім барсетки, у вбитого було ще і портмоне з грошима, яке так і залишилося в його одязі. А в барсетці виявилося всього 100 грн, $500 і близько 50 г брухту золотих виробів. Воно того варте?

Погана карма

Зірвати куш подібно успіху Товкача і Іванкова в Луганську не вдавалося. У лютому 2000 р. в якості об'єкта для нового нападу була обрана Р., яка працювала касиром у пункті обміну валюти в магазині біля оперного театру у Ворошиловському районі Донецька. Близько місяця Потапов і Іванков стежили за нею. Вони встановили, що проживає Р. в четвертому під'їзді дев'ятиповерхового будинку на Комсомольському проспекті і додому піднімається пішки, оскільки живе на другому або третьому поверсі. 21 березня 2000 р. Потапов і Іванков проникли в машинне відділення ліфта, де підготувалися до швидкого відключення ліфта в момент запланованого нападу на Р. В той же день Женчак з Потаповим придбали на Калиновському ринку дві банки зеленої олійної фарби. На наступний день ввечері близько 19 години вони під'їхали до будинку, де жила Р. Женчак залишився на вулиці в автомобілі. Товкач недалеко від під'їзду чекав жертву. Іванков піднявся наверх у машинне відділення ліфта, для зв'язку з Товкачом у них були дві радіостанції Alan. Потапов, зайшовши в під'їзд, розлив фарбу на сходовому марші між майданчиком першого і другого поверху, щоб змусити Р. скористатися ліфтом. Після цього він піднявся вище по сходах. Незабаром з'явилася Р. Товкач зайшов слідом за нею в під'їзд. Обмінявся обуреннями з Р. з приводу неподобства з розлитої на сходах фарби. Потім, заходячи слідом за Р. в ліфт, Товкач вистрілив їй у потилицю. Іванков простежив, щоб ліфт піднявся на домовлений поверх, і зупинив його. Після цього, забравши сумку-портфель Р., бандити залишили місце злочину. Пізніше потерпілу Р. встигли доставити в лікарню, де вона померла в 20 годин 40 хвилин. У той раз Товкач вирішив поміняти зброю — і, як стверджували Іванков та Женчак, стріляв з «пістолета ПСМ», переробленого під патрон калібру 5,6 мм, з глушником. Судячи з усього, мова йшла про перероблений газовий пістолет. А в сумці-портфелі Р. виявилися... гаманець з 30 гривнями і косметика. Карма? Схоже, що так. І привід для загострення проблем всередині банди.

Стріляюча парасолька

Людина є рабом звички — в подібних умовах ми схильні до одноманітного виконання однакових дій. Злочинець у цьому плані — не виняток, і його поведінка в подібних умовах зазвичай носить повторюваний, стереотипний характер. Це називається modus operandi, що з латинської перекладається як «образ дії». Ця фраза використовується в юриспруденції для опису способу вчинення злочину. Товкач завжди стріляв у жертву один раз, наблизившись ззаду, в потилицю. Перезаряджав обріз відразу після пострілу він лише раз, в червні 1999 р., на даху ліфта в Луганську. Це і був його «модус операнді», що знаходить своє підтвердження і в специфічній зброї, яку він замовив і отримав навесні 2000 року. На жаль, слідство так і не встановило, хто саме виконав це замовлення.

Туз у рукаві. Частина 5Туз у рукаві. Частина 5Туз у рукаві. Частина 5  

Стріляюча парасолька — оригінальна спадщина Товкача

Мова йде про однозарядний пістолет з глушником, замаскований під складану парасольку. Від звичайної парасольки у виробі були присутні тільки пластмасова ручка і чохол. Загальна довжина зброї становила 412 мм. Призначалася вона для стрільби патронами 9х18 ПМ. Довжина ствола становила 150 мм. Канал ствола був гладкий — для «модус операнді» Товкача відсутність нарізів не була критичною. Принцип дії механізму зброї був простий. Ствол для перезаряджання відгвинчувався зі ствольної коробки. Всередині ствольної коробки в поздовжньому каналі розміщувався ударник з бойком і бойовою пружиною. Там, де у звичайних складних парасольок знаходиться кнопка відкривання, була розміщена спускова клавіша, яка утримувала ударник на бойовому взводі. Рукоятка взведення ударника була з протилежного боку в поздовжньому прорізі ствольної коробки. Запобіжне і прицільне пристосування відсутні, що було цілком зрозуміло. На дулову частину ствола нагвинчувався глушник розширювального типу. Щоб зброю не видавала ані форма того, що знаходиться всередині чохла, ані звук при випадковому контакті з предметами навколишньої обстановки, перед поміщенням всередину чохла вона оберталася прокладками з штучного хутра. Мінімізована, але цілком якісно виготовлена конструкція. Концепція, продумана Товкачом, була гранично ясна: можна чекати вдалого моменту для нападу, тримаючи на очах у оточуючих готову до стрільби зброю, і можна відкрито наблизитися до жертви, не викликаючи у неї занепокоєння. Ну, а далі — «модус операнді».

Беззаконня

До квітня 2000 р. у Женчака і Іванкова склалися натягнуті відносини з Товкачом. Очікуваних грошей усе не було. З провідною роллю Товкача вони вже не погоджувалися. Крім того, до цього часу арсенал банди істотно виріс, з'явилися ще два пістолети з глушниками — ПМ і угорський 9-мм FEG B9R. Але Товкач тримав зброю у себе і мав намір використовувати тільки при здійсненні нападів з його особистою участю.


Туз у рукаві. Частина 5 FEG B9R № 9207652 використовувався Женчаком і Іванковим при розбійному нападі на сім'ю Б. м. Макіївка (червень 2002 р.)

Наприкінці квітня вони втрьох приїхали в Луганськ. Близько десяти днів жили в однокімнатній квартирі, яку Товкач вже давно знімав у кварталі Шевченка Жовтневого району міста. Женчак і Іванков за вказівкою Товкача повинні були підшукати об'єкт для нового нападу. Але вони були стурбовані іншим — підготовкою вбивства Товкача. В середині травня 2000 р. Товкач, Женчак і Іванков за пропозицією останнього відправилися в кафе «Пегас». Женчак при цьому не пив, так як за дорученням возив компанію на автомобілі Товкача ВАЗ - 21099. У кафе Іванкову вдалося підмішати в спиртне Товкачу клофелін. Приблизно о 22 годині Іванков та Женчак вивели Товкача з кафе, посадили його на переднє сидіння автомобіля і поїхали на квартиру до Товкача. Іванков піднявся в квартиру і взяв все той же обріз гвинтівки СМ-2. Туз у рукаві. Частина 5

ПМ № УШ 1880, 1983 року випуску, проданий в кінці 2000 р. Женчаком і Іванковим г-ну П. за $600

Близько опівночі вони привезли Товкача в заздалегідь обумовлене місце біля лісового масиву, розташованого на відстані близько 800 метрів від виїзду з Луганська у бік Станиці Луганської. Коли приїхали на місце, Іванков, який сидів ззаду, просто вистрілив у голову Товкача, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Що характерно — в потилицю. Витягнувши тіло з машини, Іванков передав обріз Женчаку, який за попередньою домовленістю також зробив постріл в голову Товкача. Потім Іванков знову взяв обріз у Женчака і зробив ще один постріл в голову Товкача. Відтягнув труп на 80 метрів від автодороги вглиб лісового масиву, вони скинули його в яму і закопали. Повернувшись в квартиру Товкача, Женчак з Іванковим знайшли чотири пістолети з глушниками — FEG, ПМ, перероблений ПСМ і, звичайно ж, стріляючу парасольку. Її забрав Іванков разом з двома пістолетами і обрізом, з якого вбили Товкача. Женчак взяв тільки один пістолет. Вранці Женчак на автомобілі Товкача поїхав у Артемівськ, а Іванков на своєму — в Старобільськ Луганської області.

Туз у рукаві. Частина 5 Затриманні (1990-ті)

Влітку 2000 р. в Артемівську у дворі одного з будинків по вул. К. Маркса Іванков спільно з Савченко випробували на придатність до здійснення пострілів пристосування у вигляді парасольки. Результатом вони виявилися задоволені, але ентузіазму ця зброя у них не викликала — не вкладалася, мабуть, у їх «модус операнді». Надалі бандити скоювали злочини з більш традиційною зброєю, а вибрати було з чого. «Парасольку» вилучили 15 вересня 2002 р. в ході обшуку у тому ж будинку на вул. К. Маркса, де жив Іванков, коли приїжджав у Артемівськ з Старобільська. Тоді, у вересні 2002 р., банду нарешті вдалося знешкодити. У той же день дехто Р. добровільно видав співробітникам карного розшуку згорток, який йому залишили на зберігання Женчак та Іванков, коли відчули, що кільце навколо них стискається. У згортку знаходився той самий обріз гвинтівки СМ-2 № Б-1559. Далі все було визначено, оскільки кулі та гільзи, вилучені за фактами описаних вбивств, терпляче чекали своєї години. І поки не вилучені теж — через кілька днів, 20 вересня, Женчак вказав яму, де на глибині 70 см були закопані останки Товкача з трьома кульовими отворами в черепі.

П'ять довічних

Крапку в цій історії у квітні 2007 р. поставив Апеляційний суд Донецької області. На підставі ст. 70 ч. 2 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим» Женчаку, Іванкову, Савченко, Гапонову і Лячеку було призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. А ось Потапов, подільник Товкача за крадіжку гвинтівок з ЗОШ № 7, теж не дожив до цього — але це вже інша історія. Ще чотирнадцять членів банди отримали строки від семи з половиною до чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.


Туз у рукаві. Частина 5

Суд над бандитами; клітка зварена персонально для 19 членів банди, що дожили до суду


Знайти фотознімок обрізу гвинтівки СМ-2, виданої громадянином Р., не вдалося. Схоже, що сьогодні він є тільки у справі, яка повинна зберігатися в архіві Апеляційного суду Донецької області. Стріляюча парасолька, вилучена у Іванкова, довго зберігалася у Артемівському МВ УМВС. На жаль, ніхто тоді не подумав, що її варто було б зберегти як непересічне втілення уявлення серійного вбивці та грабіжника про ідеальний робочий «інструмент». Згідно з вироком суду, стріляюча парасолька Товкача згинула в доменній печі разом з обрізом рушниці СМ-2 № Б-1559 та іншою вилученою зброєю банди.

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в № 1 за 2017 рік.

2018-02-14 11:20:26
Головна
Каталог
Кошик
інше