Pentax LightSeeker 30: досвід використання

Мій вибір

Приціл Pentax LightSeeker 30 з найбільшою в виготовленій лінійці кратністю 8,5-32 має трубку діаметром 30 мм, діаметр об'єктива 50 мм, окуляра — 42 мм. Діаметр вихідної зіниці 7,6-2,1 мм. Прицільна марка Mil Dot. Корпус прицілу виготовлений з цільної труби, герметичний, заповнений азотом, пило- та вологозахищений. Просвітлені лінзи з багатошаровим покриттям забезпечують дуже світлу і контрастну картинку. Гріло душу те, що приціл повністю виготовлений в США.

Барабанчик налаштування від паралакса розмічений від 50 ярдів до нескінченності та розташований зліва, що дуже зручно для мене, лівші (з фотографіями в статті все нормально, я дійсно лівша).

Ціна кліка барабанів вертикальних і горизонтальних поправок за заявою виробника становить 1/8 МОА. Запас поправок 44 МОА (352 кліка). Оскільки встановлена на гвинтівку база прицілу має нахил 20 МОА, то всі поправки вибираються повністю. Для боєприпасу, який я використовую, запасу поправок, якщо вірити балістичному калькулятору, повинно вистачити до 980 м. Зазначу, що далі 500 м я поки не стріляв. Шкала барабанчиків розмічена від 0 до 13, кожен непарний номер відповідає 1/2 МОА, парний — цілому МОА. Повний оберт барабана відповідає 7 МОА. Кліки чіткі. Барабанчики введення поправок досить невеликі й закриті захисними ковпачками. По правді кажучи, я б віддав перевагу відкритим барабанчикам і більшого розміру, наприклад, таким, як на продукції US Optics (жарт, звичайно).

Але основними критеріями вибору прицілу були якість оптики, чіткість і повторюваність роботи механізму введення поправок. Так що мої претензії з приводу розмірів барабанів можна віднести до розряду бажань мати «за копійку канарку і щоб співала басом». Єдиний для мене недолік барабанчиків, це те, що шкала введення поправок розмічена як би навпаки. Тобто там, де я очікував би побачити 0, 1, 2, 3 ... 13 я бачу 0, 13, 12, 11 ... 1. Для введення горизонтальних поправок це не має ніякого значення, але для вертикальних, замість того щоб, наприклад, вводячи поправку на 5 МОА просто перемістити барабан з 0 на 10, я повинен від 14 віднімати 5, помножене на 2, і, отримавши 4, переміщати барабанчик саме на це значення. Природно, якщо мова йде про поправки, коли потрібно обертати барабан більше ніж на один оберт, завдання ще більш ускладнюється. Для мого виснаженого стресами мозку подібні арифметичні дії в критичний момент можуть виявитися не під силу. Тут на допомогу може прийти або стрічка з розміченими дистанціями під певний патрон, наклеєна на барабан, або як універсальний і більш точний, але більш повільний у використанні варіант — підготовлена і прикріплена на зброю таблиця поправок зі значеннями в МОА, кліках та значенням на барабанах.

Моя гвинтівка

Кілька слів про мою гвинтівку. В якості навчально-розвиваючої платформи я вибрав для себе Remington SPS Varmint .308 калібру в лівосторонньому виконанні. Критеріями для вибору послужили оптимальне співвідношення ціна-якість і прекрасні рекомендації цієї зброї від професіоналів з різних континентів. Ствол вармінт-контура має довжину 26 дюймів. Будучи типовим «Ремінгтоном», ця гвинтівка дає необмежені можливості для тюнінгу, а калібр .308Win сміливо можна назвати одним з найбільш універсальних. Ствол має 12-й твіст, тобто нарізи в стволі роблять один повний оберт за 30,5 см. Це дозволяє використовувати кулі вагою від 155 до 185 гран. На гвинтівку встановлена база Nightforce з кутом нахилу 20 МОА і сталеві кільця Nightforce висотою 1 дюйм. Для прицілу придбані кришки Butler Creek і рівень Sinclair. Гвинтівка перекладена в ложу Choate Ultimate Varmint. Заміна ложі планувалася спочатку, тому, що якщо по металу SPS Varmint повністю відповідає моделі Police, то «рідна» ложа SPS явно підкачала і не може бути використана для досягнення стабільних показників у високоточці. Бюджетна ложа Choate, проте, виготовлена дуже якісно і значно підвищила кучність гвинтівки. Сформована з полімеру Rynite SST-35, який має велику питому щільність, ніж нержавіюча сталь, ложа має інтегровану алюмінієву шину і бедінг-блок. До речі, дизайн ложі розроблений вже згадуваним вище Джоном Пластером. Ресивер покладений в ложу на бедінг з девкона. Також були встановлені ДГК по типу Sako TRG на затискачах і збільшений набалдашник рукоятки затвора. Встановлено сошки Harris висотою 6-9 дюймів з «гойдалкою». Сьогодні досить стабільно гвинтівка показує кучність 0,3-0,5 МОА. Найкращий результат поки був 0,28 МОА.

Тест

Для перевірочного відстрілу на 100 м я спорудив кілька мішеней. Для обнулення і стрільби на кучність використовував стандартну мішень з сіткою 1 МОА на 50 м, або 1/2 МОА на 100 м. Крім того, для перевірки повторюваності роботи механізму поправок в лівому нижньому кутку був намальований хрест, і для перевірки роботи Mil Dot — лінія довжиною 30 см, розділена на 10-сантиметрові відрізки. Щоб підкреслити розважальний характер стрільби, за допомогою прозорого скотча на лист було приклеєно кілька монеток, одна номіналом 25 копійок, одна — 25 центів і дві двопенсові монети. Для стрільби я використовував патрони Black Hills серії Gold, споряджені кулею Hornady A-Max масою 155 гран, і патрони, зібрані на базі гільзи Norma з кулею Lapua Scenar вагою також 155 гран. Hornady A-Max, на відміну від матчевих Lapua Scenar, може бути з успіхом використана для полювання, оскільки володіє хорошою експансивністю при високій залишковій масі, а пластиковий «носик» забезпечує хорошу балістику. Ці патрони прекрасно зарекомендували себе як у мисливців, так і у професійних стрільців. Той факт, що патрони Black Hills штатно використовуються в армії США, говорить сам за себе.

 Що цікаво, крім однакової маси, кулі мали практично однакову початкову швидкість: А-Мах, згідно з інформацією, взятою на офіційному сайті Black Hills — 838 м / с, а Lapua — 825 м / с, але ця швидкість була виміряна при нульовій температурі, а під час відстрілу було 12 градусів вище нуля.

 Перед стрільбою перевіряємо точність сітки Mil Dot. Оскільки сітка розташована в другій фокальній площині прицілу, Mil Dot буде працювати правильно тільки тоді, коли приціл встановлений на певну кратність. Згідно з інструкцією прицілу, це кратність 16, але на кільці установки кратності точкою позначено правильне значення, відповідне приблизно х14. Встановивши точку на кільці навпроти лінії на прицілі, заміряємо сіткою видимий розмір лінії на мішені. Один MIL на дистанції 100 м відповідає 10 см. 30-сантиметрова лінійка, яку я намалював, укладається рівно в 3 MIL.

 Обнулити приціл я вирішив під патрон  Black Hills . Роблю один постріл — точка попадання розташовується на 0,75 МОА лівіше і на 0,5 МОА вище від точки прицілювання. Роблю 6 кліків вправо і 2 вниз. Потрібно 4, але далі барабан не йде, запас поправок вниз  вибраний повністю. Причина — у встановленій базі оптики з нахилом у 20 МОА. Роблю другий постріл — точка попадання на 0,25 МОА  вища за точку прицілювання. Значить, так і будемо працювати. Третій, перевірочний, лягає майже в ту ж дірку. За допомогою шестигранного ключа послабляю по три гвинти, які фіксують барабанчики механізмів введення поправок, і поєдную нульову позначку на барабанах з лінією на корпусі механізму. Знову фіксую барабани — приціл обнулений.

Тепер стрільба на кучність. Роблю п'ять пострілів Black Hills. Отримую витягнуту по горизонталі лінію пробоїн, що злилися. Як показали виміри, розмір групи 27 мм, або 0,66 МОА. Цілком нормально для комплексу «заводська гвинтівка — заводський патрон», враховуючи, що розтягненість по горизонту — це мої помилки при прикладці.

Наступну серію, ввівши необхідні поправки (на обчислення яких я, по власній дурості, витратив на два патрони більше необхідного — злий жарт зіграла зі мною мішень з 50-метровою сіткою: замість 1,25 МОА вліво порахував 2,5 МОА) відстрілюю Lapua Scenar. Сказано: «... і присоромлені будуть горді»! Вирішивши влаштувати зразково-показову фотосесію, я останнім пострілом зіпсував хорошу групу. Хоча 0,55 МОА не так вже й погано, але, враховуючи те, що остання пробоїна відірвана від основної групи майже на 0,25 МОА, результат міг би бути набагато кращим.

Повернувши барабани в нуль, знову заряджаю Black Hills і стріляю по монетах. Засмучений зіпсованою групою, двічі дико промахувався по 25-копійчаній монеті, але потім, узявши себе в руки, наступними чотирма пострілами вражаю всі монетки.

Переходжу до перевірки роботи механізму введення поправок за допомогою відстрілу «по квадрату». Роблю постріл, прицілюючись в центр хреста, вводжу поправку на 10 МОА вгору і, не змінюючи точку прицілювання, роблю ще два постріли. Вводжу поправку на 10 МОА вправо і роблю два постріли. 10 МОА вниз — два постріли. 10 МОА вправо і ще чотири постріли. Розкид попадань в групах, що вийшли, — в межах похибки патрона.

Вимірявши сторони отриманого квадрата, я встановив, що 10 МОА від Pentax становить приблизно 28 см, тобто 1 МОА дорівнює 2,8 см. Загальноприйнята ж кутова хвилина на дистанції 100 м становить 2,9 см. Необхідно обчислити дійсне значення ціни за клік. Враховуючи, що паспортна ціна за клік становить 1/8, або 0,125 МОА, виробляємо прості підрахунки: 2,8 см / 8 = 0,35 см. Продовжимо: 0,35 см / 2,9 = 0,12 МОА, і це справжнє значення ціни кліка. Різниця між паспортними 0,125 і істинними 0,12 МОА, на перший погляд, невелика, але зі збільшенням дистанції до цілі похибка в 0,005 МОА на кожному кліці неминуче призведе до промаху. Насправді неточністю ціни кліка страждають і більш «породисті» приціли, найголовніше, що повторюваність поправок і здатність повертатися «в нуль» в нормі. А яку ціну кліка вводити в балістичний калькулятор — значення не має.      

Збільшуємо дистанцію

Міняємо дислокацію і проводимо стрільби в умовах, наближених до бойових.

Прибитий до дерева білий щит розміром 0,5х0,5 м з приколеною до нього стандартною мішенню з сіткою 1 МОА х 100 м. Дистанцію до мішені вимірюю за допомогою сітки Mil Dot. У прицілі щит займає трохи менше ніж 1,5 MIL. Рахуємо: 0,5 х 1000 / 1,5 = 333,333 м. Приймаю, що дистанція 350 м. За калькулятором поправка повинна становити 6,43 МОА (від Pentax), або 53,6 кліки. Роблю 53 кліка. Як ви розумієте, математичними обчисленнями я в полі не займався, всі потрібні дані заздалегідь зведені в таблиці та підклеєні в стрілецький блокнот. Горизонтальну поправку вирішив не вносити, оскільки силу сильного, поривчастого, за прогнозом погоди, до 17 м/с вітру встановити не можу. Вирішив стріляти з виносом точки прицілювання. Роблю п'ять пострілів. Намагався стріляти між поривами. Як показали результати, вчитися мені ще й вчитися. Вертикаль я встановив більш-менш правильно, але з поправкою на вітер помилився. Чотири пробоїни пішли на 20 см вліво, а одна куля вийшла за габарит щита. Є над чим працювати!

На сьогодні настріл моєї гвинтівки складає понад 500 пострілів. Я роблю перші кроки в високоточці, і поки моя гвинтівка, як кажуть в таких випадках, стріляє краще, ніж я. З планів на майбутнє: стріляти більше і далі, купити далекомір і метеостанцію. Із запланованих кардинальних змін у гвинтівці: хочу встановити трігергард — спускову скобу з шахтою магазина, щоб мати можливість використовувати відокремлюваний магазин, обрізати ствол до 20 дюймів, нарізавши одночасно різьбу для ДГК і ПБС. Може, навіть пофарбую гвинтівку в пустельний, або ще якийсь, камуфляж. Приціл поки змінювати не планую.