Полювання на лисиць в Англії

Коли я був юнаком, мої уявлення про полювання на лисиць в Англії завжди зводилися до вбраних у багаті шати вершників на прекрасних конях і зграї гончаків, що біжать з шаленим гавкотом. Це красиве полювання пішло в небуття після 18 лютого 2005 р., коли був прийнятий закон про заборону полювання на живих лис з гончаками (зауважимо, що в Шотландії цей закон був прийнятий ще у 2002 р.). З моєї точки зору, це — жахлива втрата для національної культури і втрата наріжного каменю мисливських традицій в Англії.

Перші відомості про полювання на лисиць з собаками в Англії (на території Норфолка) відносяться до 1534 р. — саме тоді фермери почали організовано ганяти рудих шкідників, які крали курей. Вже в 1600 р. відбулося перше полювання зі спеціально тренованими собаками-гончаками. Маємо зазначити, що в цей же час існувало також полювання на оленів і зайців, але добування лис завжди мало своє особливе місце в серцях британських джентльменів. Нагадаємо, що до XVII ст. землі в Британії стали інтенсивно ділитися між власниками, огорожі і різноманітні стіни всюди «розрізали» поля та угіддя на все менші і менші ділянки. Після Індустріальної революції величезна кількість людей кинулося з сіл та околиць у міста. Хороші дороги, залізничні шляхи і судноплавні канали продовжили перетинати володіння і ферми. Тим не менш, незважаючи на виникаючі складнощі, полювання з гончаками продовжувало процвітати, у XVIII ст. Х’юго Мінелл вивів породу гончих (і навіть нову породу коней) спеціально для пересування по пересіченій місцевості.

 

Імітація парфорсного полювання дозволяє зберігати мисливські традиції і в XXI столітті

 

Після того як 18 лютого 2005 р., всупереч думці більшості населення, полювання на лисиць з групою собак (групою вважаються три і більше особини зграї — і це не змінює той факт, що заганяти лис не можна навіть з однією собакою) було визнане незаконним, прихильники традицій досить швидко адаптувалися, прийнявши на озброєння техніку «прокладеного» сліду. Що собою являє «полювання по прокладеному сліду»? Спочатку за допомогою протягування шкури і розбризкування крапель лисячій сечі на місцевості прокладається «слід», потім випускаються гончаки, яких супроводжують вершники. На перший погляд, відбувається все так само урочисто і красиво — але без трофея. Як би там не було, ця імітація працює і підтримує традиційний вид полювання живим для майбутнього покоління. У полювання по прокладеному сліду — величезна кількість фанатів, на Різдвяні збори приходять понад 370 тисяч людей по всій країні.

 

Наш час

Традиції традиціями, але тепер перейдемо до більш актуальних способів добування цього спритного і хитрого шкідника. На даний момент лисиця звичайна є одним з найбільших хижаків на острові (більший за неї тільки борсук), і раціон у них дуже різноманітний — в реальності їм рідко доводиться докладати великі зусилля для добування їжі. Практично всі поля, що не використовуються для вирощування культур, служать пасовищами для овець, а ягнята — легка здобич. Величезна кількість кролів пасеться по всій території Королівства, а білки, їжаки, кури, фазани, миші та інша живність роблять життя лис дуже простим і безтурботним. Також не можна забувати, що зими у Британії не надто суворі — за 13 років, що я тут проживаю, не було такого, щоб сніг лежав довше двох з половиною тижнів.

Нижче -11 за Цельсієм температура повітря при мені не опускалася. Але навіть і цей морозець, цілком звичайний з нашої точки зору, викликав паніку не тільки у звіра, але й у людей. Подібні погодні умови дають можливість вижити навіть найслабшим або хворим звірам — що, в свою чергу, сприяє поширенню інфекцій, генетичних патологій і т. д. В якості загальної інформації варто згадати, що приблизна популяція лисиць становить близько 500 000 особин. Руді хижачки орудують не тільки в околицях сіл, але й дуже комфортно облаштовуються в містах та густонаселених сільських районах. Діють вони вночі і харчуються переважно відходами, риючись в сміттєвих баках. Повинен відзначити, що приблизно раз на рік трапляються атаки на маленьких дітей, які, наприклад, були залишені сплячими в саду. Були випадки, коли лисиці навіть забиралися в будинок з метою потягти малюків. У всіх випадках діти були відбиті батьками — однак без укусів не обійшлося. В Україні лисиця міцно асоціюється з таким захворюванням, як сказ; у Великобританії ж, завдяки грамотним діям ветеринарної служби, цієї страшної хвороби, на щастя, немає.

 

Любителі і професіонали

З-за всіх перерахованих вище факторів фермери, землевласники, бізнесмени та деякі міські служби змушені звертатися за допомогою до мисливців. Відстріл тварин на території Великобританії дозволено 365 днів у році, 24 години на добу без будь-яких обмежень, що дає можливість мисливцям залишатися у формі протягом всього року.

Неофіційно полювання на лисиць поділяється на три основні підвиди: любительське, професійне і спортивне. Аматорський варіант: мисливець, у якого немає доступу до «своїх» мисливських територій, за символічну плату в £20-40 сам або з напарником відстрілює три-п'ять лисиць за вечір/ніч на платних угіддях. Договір зазвичай укладається з мисливцем, у якого є доступ до таких територій, або безпосередньо з власником угідь. Крім лис, також можна добути кілька десятків кролів.

Спортивне полювання на лисиць схоже з рибальськими змаганнями: тут змагаються в кількості здобутих хижаків, їхній масі, найбільшій довжині і т. д. Також має значення і дистанція пострілу, час доби та погодні умови, що робить все набагато цікавіше і складніше.

 

В Англії лисяча тушка після відстрілу, як правило, утилізується цілком

 

Професійне полювання пов'язане з безпосереднім контролем популяції хижака на певній території і, як правило, за такі послуги мисливець отримує оплату у якому-небудь виді (звичайно, якщо контроль здійснюється грамотно і зменшення чисельності очевидно або доведено клієнтом).

Відстріл лисиць в Англії для основної маси мисливців є повсякденною і буденною процедурою.

Побачив лисицю — цілься і стріляй

Цікаво те, що інвентар, який використовується для професійного полювання/відстрілу цього шкідника, змушує здивовано піднімати брови і захоплюватися чи не щоразу, коли зустрічаєш знайомого «профі». Оскільки відстріл лисиць проводиться в нічний час (коли цей звір більш активний), люди витрачають шалені гроші на нові або більш просунуті «прибамбаси» і пристрої.

Для початку опишемо звичайний, найдешевший та найпоширеніший спосіб, яким користується основна маса мисливців, у тому числі і я. Все, що необхідно, — карабін, сошки, оптика і ліхтар (плюс, бажано, напарник). Процес виглядає наступним чином: при пересуванні по угіддях пішки або на повноприводному автомобілі напарник висвітлює територію — і при появі відображення очей тварини вимикає ліхтар або відводить його промінь в небо. Стрілець встановлює карабін на сошки, наводиться приблизно в те місце, де виявлено тварину, і командує напарнику повернути промінь світла на ціль. Можливе також залучення уваги лисиці з допомогою манка або легкого посвисту (при деякій практиці виходить не гірше, ніж манком). Відбувається постріл, тушка підбирається, і напарники відправляються полювати далі.

Інший різновид процесу практикується, як правило, при одиночному полюванні: ціль знаходиться і ідентифікується з допомогою наглядової приладу нічного бачення/тепловізора, лисиця «підкликається» манком, тільки в цьому випадку ліхтар встановлений на оптиці.

Третій спосіб: визначення цілі з допомогою нічного бачення/тепловізора, «підкликання» лисиці, повторення процедури з карабіном, на якому замість звичайного оптичного встановлений нічний або тепловізійний приціл. Ці приціли дозволені до використання. Відстріл лисиць на привадженні теж дуже поширений, але не дуже спортивний і проводиться в рідких випадках, — наприклад, в населених районах або біля доріг.

Капкани і петлі також можна, але використовуються рідко — щоб звір не мучився.

 

Мій інструмент

Трохи про мій інвентар, який змінювався протягом декількох років, поки не був доведений до стану, який мене влаштовує цілком і повністю.

У той час як лисиць можна стріляти всім, починаючи з .22 LR, я віддаю перевагу калібру .243 Win. Карабін Savage Edge прослужив мені вірою і правдою на полюваннях за лисицею, і за іншим звіром, вісім років. А зараз я чекаю обновку у вигляді Browning X-bolt Laminated SF Varmint — теж в .243 Win. Я використовую самостійно споряджені патрони з кулею Hornady V-Max масою 75 гран, яка безвідмовно працює по шкіднику. «Рецепт» патрона розроблений і відточений під мій ствол, твіст і стиль стрільби.

Найчастіше використовую «постійний» приціл Hawke 8×56 IR з сіткою L4. Його пристріляно за стандартом — СТП знаходиться в 2 см вище від точки прицілювання на 100 м. Оптика встановлена за допомогою стандартних «віверовських» кілець.

Ліхтар Laserwear X70 працює як годинник останні п'ять років. Він комплектується трьома змінними світлодіодами різного кольору — червоним, білим і зеленим. Робочі дистанції ліхтаря знаходяться далі, ніж мої навички точної стрільби і відстані, на яких з'являється звір. З досвіду використання ліхтаря повинен відзначити, що червоний фільтр або світлодіод набагато ефективніший, ніж інші кольори — це спектр світіння тварини сприймають набагато спокійніше.

До недавнього часу я використовував подвійні сошки і був ними задоволений, але буквально півроку тому переосмислив свій підхід до стрільби та полювання і вирішив піти по шляху «квадросошок». Зараз зі мною сошки виробника PH-jagt, які дають дивовижний контроль і надійну опору карабіну, дозволяючи спокійно і впевнено стріляти навіть на 400 м.

З приводу кількості добутих лис можу сказати, що в середньому за рік у мене виходить вибити близько 75 голів (що взяті в основному на території тваринницьких ферм — і, звичайно ж, в це число входять і ті, які перейшли мені дорогу під час полювання на оленя). Деякі мої знайомі в рік відстрілюють по 350 лис і більше. Відразу зазначу, що всі ці хижаки відправляються в топку/піч на утилізацію (деякі фермери використовують великі печі для опалення хлівів або парників) або залишаються на місці. З причин, які перелічені вище (м'яка зима, велика кількість їжі, відсутність ворогів), в Англії дуже мало лисиць, хутро яких варто обробляти і зберігати. Точніше кажучи, якщо така лисиця зустрічається в угіддях, то її, як правило, залишають у спокої.

 

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя"в № 2 за 2019 рік.

Автор: Олексій Ваньков