Легендарний 7.92х57 Mauser. Частина 2

Частина 2. Атака клонів

Комерційний варіант патрона 8х57ЈЅ випускається всіма основними світовими виробниками боєприпасів з різноманітною номенклатурою куль вагою 8.1-14.25 г (125-220 гран). Найбільш популярними вважаються кулі вагою 9.7-12.9 г (150-200 гран). Спеціально для любителів історичної зброї деякі виробники випускають невеликі партії патронів з тупокінечними кулями 8х57Ј. Для використання в переломних системах з комбінованими калібрами (двійниках, трійниках) була розроблена модифікація патрона 8х57ЈЅ з рантовою гільзою — 8x57JRS. В його позначення додана буква R (від нім. rand — рант, закраїна, фланець). Мисливські різновиди патрона 8х57 використовуються для стрільби по тваринам масою до 500 кг

Вони були першими

За більш ніж столітню історію вдала конструкція військового патрона 7.9х57 стала основою для розробки широкої номенклатури військових і комерційних патронів різних калібрів.
Вже у 1888 р. фірма «Маузер» запропонувала відразу три цивільних патрона, розроблених на базі 8х57 М88 — 8х42R, 8×51 і 8x51R.
8×51 розроблений для гвинтівки Mauser Kurz-Model. Він досяг піку своєї популярності перед Першою світовою війною. Основний попит на зброю цього калібру виник в Німеччині, але гвинтівки Mauser Type A, K і M калібру 8х51 поставлялися також в Америку. Цей боєприпас, призначений для полювання на тварин середнього розміру (до оленя включно), за характеристиками близький до патрона .30-30. Рантова версія цього патрона, 8x51R, розроблена для однозарядних і комбінованих систем.
Патрон 8х42R був укороченою версією патрона 8x51R для однозарядних гвинтівок і комбінованих систем. Вважалося, що менш потужний патрон такого ж класу, як .32-40 WCF, буде затребуваний для добування тварин середніх розмірів на середніх дистанціях. Однак цей боєприпас так і залишився в тіні своїх більш потужних побратимів з сімейства М88.

Трохи пізніше, в 1890 р., фірма «Маузер» розробила «великокаліберні» варіанти патрона 8х57 М88 — 9×57 і 9х57R Mauser для полювання на тварин вагою до 500 кг на дистанціях до 300 м. Переробка військового патрона полягала у збільшенні дульця гільзи для спорядження кулею діаметром 9 мм (0.356 дюйма). Балістичні характеристики патрона 9х57 практично ідентичні патрону 9×56 мм Mannlicher-Schoenauer. Мисливський патрон 9х57 був дуже популярний в Німеччині і Центральній Європі, а також у німецькій сфері впливу в Африці на початку ХХ ст. Найчастіше для цього патрона використовувалися перестволені військові гвинтівки Mauser М98. Деякі відомі виробники випускали і свої моделі гвинтівок під цей патрон, серед них — 30 Model фірми Remington та Model 54 фірми Winchester. Популярність патрона 9 мм Mauser стала поступово знижуватися після появи більш потужного і далекобійного патрона 9.3×62 Mauser конструкції Отто Бокка, поки в кінці 1930-х рр. 9х57 не був повсюдно визнаний застарілим. Одним з основних виробників патронів 9х57 була англійська фірма Eley-Kynoch, яка аж до 1950-х рр. випускала їх з оболонковими загостреними, оболонковими тупокінечними і напівоболонковими кулями вагою 16.1 г (248 гран) і середнім значенням початкової швидкості близько 690 м/с. Велика частина американських виробників боєприпасів виробляла цей калібр аж до 1936-1938 рр. В даний час фабричні патрони 9х57 практично неможливо знайти у вільному продажу. Власники гвинтівок цього калібру змушені самостійно споряджати патрони, використовуючи в якості вихідних гільзи 7×57 або 8×57 і різні кулі вагою 14-16 г (220-250 гран). У літературних джерелах патрон 9х57 зустрічається в різних позначеннях — 9×57 Mauser Rectangular; 9×57 Mauser; 9×57 Mauser Hunting Rifle; DWM 491A; SAA 5785. Його рантовий варіант 9х57R позначається як 9x57R Mauser Rimmed; 9x57R Mauser; 9x57R Hunting; DWM 491B; SAA 5815.

Реклама — двигун торгівлі

В кінці XIX ст. багато виробників комерційних боєприпасів пропонували цілі серії патронів, розроблені на базі 8х57 М88. Наприклад, в каталозі німецької фірми RWS (Рейнсько-Westfälischen Sprengstoff AG), крім стандартної військової гільзи Deutsche Hülse M. 88 (8х57), наводяться гільзи M. 88 mit rand (8x57R), M. 1888 kurz mit Rand (8x42R), M. 88 52 m/m lang (8x52R), M. 88 9 m/m ohne rand (9.02×56.5), M. 88 9 m/m Rand (9.02×56.5 R), M. 88/57/6.6 (6.6×57).
Інші великі виробники також пропонували різні моделі патронів на базі 8х57 М88. Далеко не всі модифікації завоювали популярність користувачів і «дожили» до сьогоднішніх днів — велика частина з них стала надбанням історії. Так, у каталозі фірми DWM за 1904 р. наводиться навіть такий, здавалося б, курйозний варіант, як гільза 8х57R з донною частиною типу A-Base, «запозиченою» у старої військової гільзи Hülse М71 N/C (11.15x60R Mauser).

Більше, довше, сильніше

Успішний початок став передумовою створення в ХХ ст. нових «клонів» 8х57 М88. Тепер робота німецьких винахідників була сконцентрована на створенні потужних патронів для полювання на великих тварин. Вже приблизно в 1900 р. (за деякими джерелами, навіть трохи раніше) фірма «Маузер» створила патрон 9.3×57 Mauser до спортивних і мисливських рушниць Mauser і Mannlicher для полювання на тварин вагою до 500 кг. Гільза нового патрона була розроблена шляхом простого збільшення дульця гільзи 8х57 для спорядження кулею діаметром 9.3 мм (.366 дюйма). Патрон 9.3х57 отримав деяке поширення в Північній Америці і скандинавських країнах як боєприпасу для полювання на оленів і диких кабанів. Призначення і балістичні характеристики патрона аналогічні патрону .358 Winchester або застарілому .35 WCF. Його часто плутають з патронами 9х57 Mauser і 9.3×57 Mannlicher, які мають схоже позначення, але не є взаємозамінними. У спеціальній літературі патрон 9.3х57 також називають 9.2 мм Mauser; 9.2×57 Mauser; 9.3 мм Hunting Rifle; DWM 491; SAA 5805. В даний час цей патрон виробляється шведською фірмою Norma в двох варіантах — з кулею Oryx вагою 15 г (232 грана) і кулею Alaska масою 18.55 г (286 гран). Обидві моделі мають початкову швидкість кулі 630 м/с. Для самостійного спорядження патронів 9.3х57 різні виробники, такі як A-Square, Barnes, Nosler, Speer, Swift і Woodleigh, пропонують кулі діаметром 9.3 мм (.366 дюйма) вагою 16.2 г (250 гран), 17.5 г (270 гран), 18.5 г (286 гран), 19.4 г (300 гран). У фланцевому виконанні патрон не виготовлявся.

Приблизно в той же час був розроблений ще один патрон збільшеного калібру — 10.75х57 гвинтівки Mauser M88 і пізніше — Mauser M98. У деяких джерелах вказується, що цей патрон розроблений фірмою Mannlicher. Він не отримав широкого розповсюдження, оскільки не витримав конкуренції з популярним боєприпасом .400 Whelen. Зараз гвинтівки цього калібру є справжніми раритетами.
Приблизно в 1905 р. відомий берлінський зброяр Отто Бокк (Otto Bock) створив дуже вдалий патрон 9.3х62 Mauser. Він був спеціально призначений для німецьких фермерів і мисливців в африканських колоніях, які мали потребу в недорогій, але досить потужній зброї для захисту посівів від нальотів грабіжників і набігів хижаків. Ця задача була успішно вирішена шляхом об'єднання нового патрона 9.3х62 і військової гвинтівки Mauser 98. До 40-х рр. минулого століття цей патрон був найпоширенішим боєприпасом середнього калібру в Африці, поки поступово не був витіснений британським .375 H&H. В Європі він отримав поширення в якості мисливського патрона для полювання на кабанів та оленів і залишається популярним і донині. Фірма «Маузер» постачала в Америку свої гвинтівки калібру 9.3х62 аж до 1940 р. Патрон 9.3х62 Mauser випускає цілий ряд компаній, у тому числі RWS, Norma, Sellier&Bellot. Судячи за даними провідних виробників боєприпасів до спортивної та мисливської зброї першої половини ХХ ст., патрон 9.3х62 не можна однозначно віднести до модельного ряду М88. Їх об'єднує, швидше за все, тільки назва системи — Mauser. У каталогах німецьких виробників 9.3х62 вказується без приставки М88. Наприклад, у каталозі фірми RWS він має № 474С і назва Kal. 9.3 mm 9.3×62 Mauser. Тим не менш, він знаходиться в дуже близькому зв'язку з патронним рядом М88 і, певною мірою вплинув на подальший розвиток моделей на базі гільзи 8х57.
Слідом за патроном Отто Бокка цивільному ринку був запропонований схожий боєприпас калібру 9х63. Почасти, його розробка стала даниною збройовій «моді» того часу на мисливські патрони з безфланцевою гільзою довжиною 63 мм. В даний час всі ці німецькі та австрійські патрони з гільзою довжиною 63 мм вважаються безнадійно застарілими. Сам по собі патрон 9х63 цікавий тим, що має довжину гільзи таку ж, як і знаменитий .30-06, а його балістичні характеристики дуже близькі до .35 Whelen.
«Мирний період» початку ХХ ст. закінчився для сімейства патронів М88 розробкою ще одного «великокаліберного» зразка — 10.75×63. Створений в 1910 р., цей патрон незабаром був визнаний застарілим, так і не отримавши широкого поширення. Можливо, виною тому стала Перша світова війна. Патрон 10.75×63 виготовлявся фірмою RWS, а в каталозі DWM він позначений під № 515 як 10.75х62. Цей патрон споряджався кулями вагою 22.5 г (347 гран) і 22.7 г (350 гран), розвиваючими початкову швидкість близько 640 м/с. Після закінчення Другої світової війни патрон 10.75×63 остаточно зник з німецьких і англійських каталогів. В даний час тільки фірма Barnes випускає кулі, які можуть бути використані для спорядження цього боєприпасу. За своїми характеристиками патрон 10.75×63 є трохи більш потужним ніж .405 Winchester.

Під час Першої світової всякі роботи по створенню комерційних боєприпасів в Німеччині були припинені. Головним девізом країни стало актуальне гасло всіх часів і народів — «Все для фронту, все для перемоги». Закінчення війни і жорсткі умови Версальської угоди наклали свій відбиток і на розвиток сімейства патронів М88. За умовами мирного договору, цивільне населення Німеччини не мало права використовувати гвинтівки військових калібрів. Однак багато німців мали на руках спортивні і мисливські гвинтівки калібру 7.9х57. Для вирішення цієї проблемної ситуації були розроблені патрони-замінники — 8х60 і 8х60R з гострими кулями діаметром 8.2 мм (.323 дюйма). Ці боєприпаси не можна віднести до модельного ряду М88, однак вони стали чимось на кшталт альтернативної версії патронів 7.9х57. Переробка патронников під нові патрони з довгою гільзою була досить простою і недорогою операцією, і багато власників гвинтівок калібру 7.9х57 скористалися такою можливістю заради отримання офіційної ліцензії на нарізну зброю. Через кілька років з'явилася модифікація патрона 8х60 з тупокінечною кулею діаметром 8.08 мм (.318), близька за характеристиками до патрона 8х57Ј. Патрон з гільзою 60 мм отримав широке поширення в Європі і деяких регіонах Африки. При стандартному спорядженні 8х60 мав практично ідентичні характеристики з патроном .30-06. Проте існувала і магнум-версія цього боєприпасу, що отримала назву Magnum-Bombe. В такому виконанні характеристики патрона були близькі до .300 H&H Magnum. Патрони 8х60 і 8х60R досі виробляються фірмою RWS.
Велика частина цих до - і післявоєнних розробок сімейства М88 знайшла своє відображення в каталозі фірми RWS за 1921 р. (див. таблицю на стор 58)
Цікаво відзначити, що деякі калібри в каталозі вказані вже в сучасному варіанті — калібр і довжина гільзи. Стандартне німецьке позначення патрона початку століття наведено в дужках для уточнення. Наприклад, позиція 9×57 (früher Mod.88/9 mm ohne Rand) вказує, що це боєприпас калібру 9 мм з безрантовою гільзою, розроблений на базі армійського патрона 8х58 М88.

Останній з могікан

Одним з найцікавіших серед «средньокаліберних» патронів для полювання є 9.3х64 Brenneke, розроблений видатним винахідником в області боєприпасів Вільгельмом Бреннеке (Wilhelm Brenneke, 1865-1951). Походження цього патрона викликає багато суперечок серед фахівців з історії вогнепальної зброї і боєприпасів. За даними різних джерел, датою створення патрона вважається 1910, 1912 і 1927 рік! Ймовірно, правильною слід вважати наступну хронологію подій. Близько 1910 р. Бреннеке створив велику кількість вдалих мисливських патронів для нарізної зброї, популярних і в наші дні. Приблизно в той же час був створений патрон 9.3х64 на базі гільзи 8х58 М88. Мабуть, гільза патрона була розроблена фірмою «Маузер» без участі Бреннеке. Наприклад, у каталозі фірми RWS він позначався М88/64/9.3 ohne Rand (mit Rand) — тобто патрон серії М88 калібру 9.3 мм з гільзою довжиною 64 мм без фланця (з фланцем). У 1912 р. Бреннеке розробив свій власний патрон 8х64 Brenneke в двох варіантах — безрантовому і рантовому. Патрон споряджався кулями двох типів — діаметром 8.08 мм і 8.2 мм (тип S), і застосовувався для стрільби по тваринам масою до 250 кг. Деякі джерела вказують на те, що патрон 8х64 Brenneke розроблений на базі гільзи 8х57 М88. Нарешті, в 1927 р. Бреннеке створив абсолютно новий комерційний патрон 9.3х64 Brenneke, найпотужніший зі створених ним боєприпасів. Він мав спеціально розроблену унікальну гільзу, з максимально допустимим внутрішнім об'ємом для використання з армійською гвинтівкою «Маузер», без внесення значних змін в її конструкцію. Новий патрон споряджався кулею TIG (Torpedo Ideal Geschoss) вагою 19.65 г (303 грана), розробленою спеціально для полювання на великих тварин, і напівоболонковою кулею вагою 17 г (262 грана) для полювання на дрібних тварин. Пізніше з'явилися ще дві кулі — спеціальна оболонкова TIG з бронзовою вставкою у вершині, і напівоболонкова TUG (Torpedo Універсальний Geschoss ) вагою 19 г (293 грана) зі свинцевою вершинкою. Новий патрон магнум-класу з ентузіазмом сприйняли в Центральній Європі, оскільки він був розроблений для популярної гвинтівки Mauser 98, в той час як інші відомі патрони підвищеної потужності — .375 Holland & Holland і .300 Holland & Holland не могли застосовуватися в цих гвинтівках через занадто довгу гільзу 72.4 мм. Незабаром патрон 9.3х64 Brenneke отримав поширення і в Африці. Знаменитий мисливець за бивнями Джон Тейлор (John Taylor) вважав патрон 9.3х64 одним з кращих боєприпасів середніх калібрів для полювання на великих тварин. Балістичні характеристики патрона 9.3х64 Brenneke дуже близькі до .375 Holland & Holland Magnum. В даний час патрони цього калібру виробляються фірмами RWS і A-Square. Також цей патрон виготовляєся і в Росії, але про це трохи пізніше.

Таким чином, в кінці 1930-х рр. існувала широка гама різних патронів, створених на базі військового 8х57 М88, і велика кількість близьких до них боєприпасів, створених для використання з військовими гвинтівками Mauser. Наприклад, у робочих кресленнях компанії RWS відображено більше десятка патронів сімейства М88, включаючи вельми екзотичні зразки типу 9.3х38: M88/57/66 mit Rand (6.5x57R); M93/7 (7×57); M88/42/8 mit Rand (8x42R); M88/49/8 ohne Rand (8×49); 8×51; M88/52/8 mit Rand (8x52R); M88/8A mit Rand (8x57R A-Base); M88/57/9A ohne Rand (9×57); M88/57/9B ohne Rand (9×57); M88/63/9 ohne Rand (9×63); M88/63/9 mit Rand (9x57R); M88/38/9.3 ohne Rand (9.3×38); 9.3×57; M88/57/9.3 mit Rand (9.3x57R); M88/64/9.3 ohne Rand (9.3×64); M88/57/10.75 (10.75×57).

На стежці війни

Серед бойових патронів, розроблених на базі 7.9х57, можна відзначити такі відомі боєприпаси, як 7х57 Spanish Mauser, 7.65х53 Belgian Mauser і 7.92×33 Kurz. На жаль, автори не мають у своєму розпорядженні конкретних даних з першоджерел, в яких вказується, що патрони 7х57 і 7.65х53 були створені на базі військової гільзи 7.9х57. Проте з ряду причин ми вирішили віднести ці калібри до розряду «клонів» М88. По-перше, всі три боєприпаси мають практично ідентичні розміри донної частини гільз. По-друге, патрони калібру 7.65 мм і 7 мм розроблені фірмою «Маузер» в 1889 і 1892 рр. відповідно. Навряд чи тоді, відразу після винаходу цілком вдалого бойового патрона і надійної гвинтівки, був сенс розробляти принципово новий боєприпас і витрачати час на його відпрацювання та випробування. Простіше всього було використовувати базові характеристики і, що не менш важливо — технологію виробництва військового патрона, лише пристосувавши його до вимог замовника. Непрямим підтвердженням «конструктивної близькості» цих боєприпасів можна вважати також те, що в каталозі фірми DWM дані боєприпаси розташовані практично один за іншим — № 366 (7.9х57 — М88); № 367 (7.65х53 — Belgien-Turkey M89/90 kal. 7.65 мм) і № 380 (7х57 — Spanien M93 kal. 7 mm Mauser). Необхідно також відзначити, що обидва патрони, калібру 7.65 і 7 мм були штатними військовими боєприпасами різних країн. Можливо, тому їм присвоєно окреме позначення, що включає калібр і рік прийняття на озброєння — 7.65х53 М89 і 7х57 М93. Таким чином, військові патрони були виділені з широкої лінійки мисливських боєприпасів. У той же час у німецьких каталогах комерційних боєприпасів «похідні» патрони від цих калібрів мають позначення з приставкою М88, тобто вказівка на те, що вони розроблені на базі патрона 8х57 М88. Наприклад, патрони 6.5х57 і 6.5х57R, розроблені на базі 7х57 у каталозі фірми RWS за 1921 р. вказані як M88/57/6.5 mit und ohne Rand.
Патрон 7.65х53 Belgian Mauser з безфланцевою гільзою був розроблений Паулем Маузером разом з новою моделлю гвинтівки М1889, прийнятої на озброєння армій Бельгії, Аргентини, і трохи пізніше — у Туреччині (М1890). Цікавий той факт, що для виготовлення першої партії з 150 000 гвинтівок калібру 7.65 мм бельгійський уряд придбав у фірми «Маузер» ліцензію на їх виробництво і приступив до спорудження нової збройової фабрики в містечку Герсталь, в передмісті Льєжа, яка згодом стала знаменитою Національної фабрикою військового озброєння (Fabrique Nationale d Armes de Guerre (FN)) — однією з провідних по виробництву озброєння і боєприпасів у світі. У військовому виконанні патрон 7.65х53 споряджався тупокінечною кулею вагою 13.7 г (211 гран) діаметром 7.89 мм (.311 дюйма), а з 1924 р. з прийняттям гвинтівки М24, — загостреною кулею вагою 10 г (155 гран) діаметром 8 мм (.314 дюйма).

В Європі комерційні варіанти патрона 7.65х53 мали позначення 7.65 mm Argentine, 7.65×53 mm Belgian Mauser, в Америці — 7.65 мм Belgian. В самій Бельгії патрон називався просто — 7.65×53 mm Mauser. Також зустрічаються інші позначення цього калібру — 7.65 мм Argentine Mauser; 7.65 mm Turkish Mauser; 7.65 mm Mauser M. 1889; 7.65 mm Patrone 260 (b); 7.65 mm Belgian Mauser 1889-1890; 7.8х53(.301), 7.65×54 Mauser; 7.65×53,5 Mauser; 7.65×53 Belgian Mauser; DWM 367 367A...P; GR 412 825; SAA 2940.
Цей патрон не отримав широкого розповсюдження в світі в якості спортивно-мисливського і в даний час виготовляється лише шведською фірмою Norma і в деяких латиноамериканських країнах. В якості прикладу фабричного спорядження патронів 7.65х53 можна привести боєприпаси фірми Norma з кулями вагою 11.6 г (180 гран, vo — 790 м/с) і вагою 9.7 г (150 гран, vo — 890 м/с).
На базі військового патрона 7.65х53 спеціально для систем з переломними стволами був створений варіант з виступаючою закраїною — 7.65×53 R, основним виробником якої виступила фінська фірма Sako. Патрон має балістичні характеристики, подібні з англійським боєприпасом .303 British.
У 1892 р. за замовленням іспанського уряду Пауль Маузер розробив нову модель гвинтівки з патроном зменшеного калібру 7х57 Spanish Mauser. 17 квітня 1893 р. гвинтівка М1893, часто звана «Іспанським Маузером» (Spanish Mauser), і патрон 7х57 прийняті на озброєння іспанської армії. Новий боєприпас мав безфланцеву латунну гільзу довжиною 57 мм і тупокінечну кулю діаметром 7 мм (0.285 дюйма). Заряд бездимного пороху вагою 2.45 р повідомляв кулі вагою 11.2 г (173 гран) початкову швидкість 710 м/с. В кінці XIX ст. патрон 7х57 вважався одним з кращих військових боєприпасів, і, крім Іспанії, був прийнятий на озброєння сербської армії, а також у ряді країн Латинської Америки (Чилі, Мексиці, Бразилії, Уругваї та ін). Прекрасні балістичні характеристики патрона 7 мм швидко завоювали цивільний ринок. В Європі патрон 7х57 отримав комерційні позначення 7×57 mm Mauser або 7×57 mm Spanish Mauser. В Америці він відомий як 7 mm Mauser, 7×57 mm Mauser і 7 mm Spanish Mauser. Англійці зазвичай називають його .275 Rigby. В спеціальній літературі можна зустріти й інші позначення — 7 mm Mauser M. 1893; 7 mm Mauser; 7 mm High Velocity; 7 mm Spanish Mauser 1893; 7 mm Mexican Mauser; 7 mm Mauser Rifle 1906; 7×56.5 Chilean Mauser; 7×56.5 Guatemalan Mauser; 7×56.5 Mauser; 7×56.5 Serbian Mauser; 7×56.5 Brazilian Mauser; 7×57 Spanish Mauser M. 1890; 7×57 Mauser High Velocity; 7×57 Mauser; 7×57 Serbian Mauser; 7×57 Mauser Ordinario 1942; 7×57 Mauser Ordinario 1936; 7×57 Deportivo; 7×57 Sportivo; 7×57 Chile; 7.18×58 Mauser; 7.2×56.6 Mauser; 7.2×56.7 Spanish; 7.2×56.7 Mauser; 7.2×57 Mauser; 7×58 Mauser; .276 Mauser; DWM 380D, 380G, 380L, 629; GR 574, 649, 664, 834; SAA 3055. Патрон 7х57 широко використовувався для полювання на тварин вагою до 500 кг — оленів, газелей, антилоп і навіть слонів.

В даний час патрон 7х57 і спортивно-мисливська зброя цього калібру випускаються багатьма найбільшими світовими виробниками. Для спорядження патронів 7х57 застосовуються кулі вагою 7.1-12.6 г (110-195 гран).
Незабаром після створення 7х57, приблизно в 1892 р. на його базі вийшла рантова модифікація 7х57R для систем з переломними стволами. В даний час патрони калібру 7х57R випускаються фірмами Norma, Sellier&Bellot, ППУ та іншими.
Відразу після вдалого 7х57 в 1893-1894 рр. фірма «Маузер» розробила на його базі перспективний військовий патрон для магазинних гвинтівок калібру 6.5×57. Однак він отримав поширення виключно в якості мисливського патрона. Спочатку патрон мав військове позначення 6.5×57 Mauser 88, яке пізніше трансформувалося в ряд комерційних назв: 6.6×57; 6.65×56.3; 6.7×57; 6.5×56,3 Luger; DWM 404A; SAA 1525. Незабаром з'явилася і «рантова» модифікація цього боєприпасу — 6.5х57R Mauser, розроблена для популярних в Європі систем з переломним стволом. У різних джерелах вона називається також 6.5x57R M. 88 Hunting; 6.5 mm T Mantel RWS; DWM 610 628; SAA 1550. Обидва патрони застосовуються для стрільби по тваринам масою до 250 кг. Балістичні характеристики 6.5х57 дуже близькі до патрона .260 Remington. Патрони 6.5х57 випускаються фірмами RWS, Sellier & Bellot, Hirtenberger та ін. з кулями вагою 6 г (93 грана), 6.8 г (105 гран), 7.8 г (120 гран), 7.9-8.1 г (123-125 гран) і 9 г (140 гран). Патрони 6.5х57R, як правило, мають заряд на 10% менший, ніж 6.5х57, щоб уникнути проблем з екстракцією.
У 1968 р. фірма RWS розробила на базі 7х57 новий комерційний патрон 5.6х57. Переробка полягала в обтисканні дульця стандартної гільзи 7х57 Mauser для спорядження кулею діаметром 5.6 мм (.224 дюйма). Трохи пізніше був розроблений варіант цього патрона з виступаючою закраїною — 5.6х57R. Обидва боєприпаси є абсолютно ідентичними по балістичним характеристикам і призначені для полювання на тварин вагою до 50 кг, таких як козулі та сарни. Патрон отримав широке поширення в Європі в якості спортивного боєприпасу. Зброя калібру 5.6х57 і 5.6х57 R випускається практично всіма найбільшими виробниками. Патрони фабричного виробництва споряджаються загостреною кулею масою 4.8 г (74 грана), яка розвиває початкову швидкість 1100 м/с, що на 30 м/с більше, ніж у патрона .220 Swift з такою ж масою кулі. Деякі спортсмени споряджають патрон 5.6х57 навіскою пороху масою 3.24 г, яка дозволяє досягати початкової швидкості кулі 1200 м/с. При самостійному спорядженні використовуються різноманітні кулі масою 3.2-3.88 г (50-60 гран).

 

Перший проміжний

У 1940 р. фірмою Polte на базі штатної гільзи 7.9х57 був розроблений новий бойовий, так званий «проміжний», патрон 7.92×33 з гільзою довжиною 33 мм і укороченою кулею із залізним сердечником. Пороховий заряд у 1.57 г надавав кулі вагою 8 г початкову швидкість 690 м/с. Донна частина гільзи нового патрона була такою ж, як у патрона 7.9×57 Mauser, і він призначався для використання зі стволом, що має стандартний калібр і нарізи. Боєприпас 7.9х33, що отримав позначення Maschinenkarabinerpatrone S (M. Kb-Patrone S), прийнятий на озброєння німецької армії разом з автоматичною гвинтівкою MKb.42 (H) фірми Haenel в 1942 р. В 1943 р., у зв'язку з модернізацією нової гвинтівки і зміною офіційної назви на пістолет-кулемет МР43 (Maschinenpistole 43), патрон також перейменовано в Pistolen Patrone 43 m.E. (пістолетний патрон 43 із залізним сердечником). І тільки в 1944 р. нова гвинтівка набуває звичну тепер офіційну назву «штурмова» — Sturmgewehr 44 (StG.44), з відповідною зміною назви патрона на «укорочений патрон 43 із залізним сердечником» — Kurzpatrone 43 m.E. В спеціальній літературі цей боєприпас називають також 7.9 mm Infanterie Kurz Patrone; 7.9 mm Sturmgewehr; 7.92×33 Kurz 1941; SAA 3860 і .30" Kurz. Після закінчення Другої світової війни патрон 7.9х33 складався на озброєнні армій НДР, Чехословаччини, Югославії та деяких африканських країн. Комерційного поширення цей боєприпас практично не отримав, за винятком сегмента колекційної історичної зброї.
В даний час патрони калібру 7.9х33 виробляються сербською фірмою «Перший партизан» (ППУ) з оболонковою кулею (FMJ) вагою 8.03 г (124 грана), шведською фірмою Norma з напівоболонковою (НР) кулею вагою 8.1 г (125 гран), німецькою фабрикою спортивної зброї і боєприпасів SM (SM Chemnitzer Sportwaffen und Munitionsfabrik G. m.B.H.), а також португальською FNM. Для самостійного спорядження патронів його компоненти виробляються рядом американських компаній.