.308 Win: світове визнання

Зараз складно довести зв'язок між активним лобіюванням з боку США нового військового патрона 7,62х51 для прийняття на озброєння блоку НАТО в 1954 р. і «викидом» двома роками раніше його комерційного варіанту на цивільний ринок. Якщо така інформація є, то вона поки що не доступна для досліджень не тільки з міркувань охорони комерційної таємниці, але й з політичних мотивів. Однак безсумнівним є те, що поява громадянського патрона .308 Winchester стала ще одним «за» на користь прийняття бойового патрона Альянсом. Подальший розвиток обох «партнерів» — комерційного та військового — відбувався паралельно, практично однаковими темпами. Не залишилася в «програші» і фірма Winchester, яка стала одним з основних виробників армійського та цивільного боєприпасу. Популярність комерційного варіанту патрона 7,62х51 під назвою .308 Winchester важко переоцінити. Можна стверджувати, що в даний час .308 Win є, мабуть, найпоширенішим спортивно-мисливським боєприпасом в світі.

Як ми вже відзначили, комерційна кар'єра патрона 7,62х51 почалася дещо раніше військової. У 1952 р. компанія Winchester, що входить до складу Olin Corporation, офіційно представила цей боєприпас для продажу на цивільному ринку під комерційним позначенням .308 Winchester. Головним конкурентом нового патрона в той час був старий армійський .30-06 Springfield. Незабаром багато мисливців і стрільців відчули переваги .308 Win. Порівняно з .30-06, новий компактний боєприпас мав меншу віддачу, а зброя під нього — коротший хід затвора. Додатково 7,62х51 був трохи дешевшим. Істотною перевагою старого патрона залишалася універсальність релоадингу, оскільки його гільза допускала спорядження широкою гамою куль вагою аж до 14,3 г. Тим не менш, у даний час для .308 Win розроблені найрізноманітніші варіанти спорядження, і цей калібр випускається, мабуть, усіма без винятку патронними фірмами в світі. Завдяки цьому за допомогою .308 Win можна здобувати середню і, з деякими обмовками, велику дичину, а при використанні легких оболонкових куль — стріляти вовка, лисицю і навіть птицю. По звірам середнього розміру .308 Win найбільш ефективний на дистанціях до 200 м. Патрони фабричного спорядження мають кулі масою від 9,6 до 13 г і початкову швидкість в межах 745-880 м/с. Патрон .308 Win отримав репутацію точного снайперського патрона, завдяки участі зброї цього калібру в цілому ряді змагань з вармінтінгу, бенчресту, змаганнях CISM та ін. Для цільової стрільби багато фірм випускають спеціальні патрони підвищеної точності. Наприклад, високоточні патрони серії Diamond Line шведської фірми Norma мають молібденове покриття кулі, знижують знос нарізів каналу ствола.
На жаль, рамки журнальної статті не дозволяють провести детальний аналіз комерційних варіантів .308 Win. Зупинимося лише на деяких виробниках, які завоювали популярність на нашому ринку. Цей короткий огляд, безумовно, варто почати з компанії Winchester, що «випустила в люди» патрон .308 Win. В даний час цей виробник пропонує широкий асортимент варіантів спорядження в даному калібрі. У серіях Supreme Elite і Supreme патрони .308 Win поставляються з цільнотомпаковими кулями з полікарбонатним балістичним наконечником E-Tip масою 9,72 г, з напівоболонковими кулями зі свинцевим сердечником у донній частині та полікарбонатним балістичним наконечником XP3 масою 9,72 м, з напівоболонковими кулями зі свинцевим сердечником і полікарбонатним балістичним наконечником Ballistic Silvеrtip масою 9,72 і 10,89 г і знаменитими кулями Sierra Match King BTHP масою 10,89 г. В «бюджетній» серії Super X патрони .308 Win споряджаються кулями зі свинцевим сердечником і отвором в головній частині Power Max Bonded масою 9,72 г, напівоболонковими кулями з виступаючим свинцевим сердечником Power Point масою 10,89 г і напівоболонковими кулями зі свинцевим сердечником і балістичним наконечником з алюмінієвого сплаву Silvertip масою 11,66 г. Для цільової стрільби випускаються патрони з оболонковими кулями FMJ вагою 9,52 г.

Інша, не менш відома американська компанія Remington також пропонує широку номенклатуру патронів .308 Win: з напівоболонковими кулями зі свинцевим сердечником, що заповнює невеликий отвір у вершині Premier Core-Lokt Ultra Bonded масою 11,66 і 9,72 г; з напівоболонковими кулями зі свинцевим сердечником і пластмасовим балістичним наконечником Premier Accutip (виробництва компанії Hornady) масою 10,69 г; кулями з товстостінною оболонкою змінного перерізу зі свинцевим сердечником і пластмасовим балістичним наконечником Premier Scirocco Bonded масою 10,69 г; з цільнотомпаковими кулями з пластмасовим балістичним наконечником Premier Copper Solid масою 9,72 г і напівоболонковою тупокінечною кулею з виступаючою серцевиною Core-Lokt Point Soft масою 11,66 г. Для цільової стрільби та різних стрілецьких змагань компанія Remington пропонує патрони .308 Win, споряджені оболонковими кулями з невеликим отвором на вершині Premier Match (кулі Match King компанії Sierra) масою 10,81 і 11,34 г.
Серед європейських виробників цього калібру особливе місце займає компанія RWS. Лінійка їхніх куль вже давно стала класичною в світі патронів. Для .308 Win німецька компанія пропонує варіанти спорядження кулями ID Classic масою 9,7 г, KS масою 9,7 і 10,7 г, DK масою 10,7 г, HMK (H-Mantel) масою 11,7 г, Uni Classic масою 11,7 г і Evo (Evolution) масою 11,9 г.
Чеська компанія Sellier&Bellot виробляє досить практичну номенклатуру патронів .308 Win. Базові варіанти спорядження включають чотири типи куль: напівоболонкові SPCE масою 9,7 і 11,7 г, класичну SP масою 11,7 м, і кулю НРС вагою 11,7 г з експансивним отвором, закритим латунним балістичним наконечником. Крім того, S&B пропонує в цьому калібрі варіанти спорядження кулями з поліпшеною балістикою та експансивністю, всі масою 11,7 г: XRG (з цільнолатунним корпусом і експансивним отвором, закритим алюмінієвим ковпачком), Nosler Partition (напівоболонковою з розділеною серцевиною), Sierra SBT GameKing® (напівоболонковою з конічною задньою частиною) і PTS (напівоболонковою з конічною задньою частиною і отвором на вершині закритим пластиковим балістичним ковпачком). Патрони для цільової стрільби споряджаються оболонковими кулями з конусом задньої частини FMJ масою 11,7 та 9,55 г. Для матчевих патронів застосовуються кулі НРВТ масою 10,9 і 11,7 г з отвором на вершині.

308 Win. vs 7.62 мм NATO

Питання взаємозамінності патронів 7,62-мм NATO і .308Win. до цих пір залишається одним з найбільш спірних. Існує усталена думка, що комерційні та армійські патрони НЕ взаємозамінні через відмінності максимального тиску в патронниках комерційної та армійської зброї з різницею близько 12 000 PSI (12 000 фунтів на квадратний дюйм). Вважається, що показники максимального робочого тиску для комерційної зброї становлять 62 000 PSI, а для армійської — 50 000 PSI. Повторимося: мова йде саме про тиски в патронниках зброї, а не в гільзах. На підставі цих даних народилося популярне судження, що з міркувань безпеки стріляти з армійських стволів комерційними патронами не рекомендується. Здавалося б, все ясно і зрозуміло. Однак варто розглянути докладніше джерела даних величин тисків і, головне, методики вимірювань їх числових значень.

Існують дві головні організації, які виробляють технічні вимоги і стандарти для комерційної зброї і боєприпасів. Це американська SAAMI — Sporting Arms and Ammunition Manufacturers' Institute (Інститут виробників спортивної зброї і боєприпасів) і європейська CIP — Commission Internationale Permanente pour l ' Epreuve des Armes à Feu Portatives (Постійна міжнародна комісія тестування вогнепальної зброї). Це цивільні  організації, які розробляють різні специфікації для потреб своїх власних асоціативних членів. Інші учасники ринку можуть використовувати специфікації цих організацій або дотримуватися своїх власних стандартів. Раніше для вимірювання тиску всі військові і цивільні організації застосовували один загальний метод, заснований на вимірюванні деформації мідної кульки під дією порохових газів у патроннику зброї. Ця методика отримала назву Сорреr crusher method, і умовними одиницями вимірювання тиску в ньому були Copper Units of Pressure (мідні одиниці тиску), скорочено CUP. В даний час для вимірювання тиску в патроннику використовується більш точний Piezo method (п'єзоелектричний метод), в якому замість мідної кульки застосовуються кварцові кристали. За цією методикою тиск вимірюється у фунтах на квадратний дюйм — PSI (pounds per square inch). SAAMI і CIP досить давно використовують Piezo method, вимірюваний в PSI. Американська армія і альянс НАТО використовують свої, що відрізняються один від одного, технічні вимоги та методології тестування. НАТО користується спеціальною системою різнобічного тестування за допомогою інструментів і комп'ютерної техніки EPVAT (Electronic Pressure Velocity and Action Time — електронна швидкість тиску і час дії), яка фіксує вимірювання в одиницях PSI. Американська армія проводить вимірювання тиску за старим методом в одиницях CUP. Така відмінність у методиках і методах вимірювання, безумовно, породжує плутанину при порівнянні даних, яскравим прикладом якої є питання взаємозамінності патронів .308 Win. і 7.62 мм NATO. Вже при зіставленні, здавалося б, тотожних систем вимірювання SAAMI і CIP в одиницях PSI виникають деякі розбіжності кінцевих даних внаслідок різної методології розміщення датчиків вимірювання тиску в патроннику. Методики вимірювань в американській армії засновані на абсолютно іншому методі з одиницями CUP, які не дорівнюють одиницям PSI. У випадку з патроном 7,62х51 ця непроста ситуація з вимірами посилилася банальною помилкою, при якій величина максимального тиску 50 000, виражена в одиницях CUP, перекочувала зі старих американських армійських технічних керівництв у нові (наприклад TM-43-001-27), але вже в одиницях PSI. І якщо раніше армійський показник 50 000 CUP приблизно дорівнював комерційному показнику 60 000 PSI, то після помилки в одиницях виміру і з'явилися з нізвідки горезвісні 12 000 PSI різниці. Звичайно, фактична різниця в армійських і комерційних показниках тиску існує, але не перевищує 2000 PSI. Ця величина не настільки істотна, тому що такі відхилення фактичного значення тиску можуть спостерігатися навіть під час проведення вимірювань під дією природних причин, наприклад у спекотну погоду. Нарешті, в середині 1990-х американці підняли поріг максимального тиску для патрона зі снайперською кулею М118 LR до значення 52 000 CUP, тим самим зрівнявши його з комерційним 62 000 PSI.

Крім величини максимального тиску, іншими критеріями взаємозамінності патронів являються габарити патронника і гільзи. Різниця в специфікаціях розмірів патронників SAAMI і американської армії настільки незначна, що становить не більше 0,013" (0,005 мм). Таким чином, вона не впливає на тип боєприпасу — чи то комерційного в армійській зброї, чи то навпаки. Геометричні розміри патронів .308 Win. і 7.62-мм NATO практично ідентичні і відрізняються в основному в межах технологічних можливостей кожного конкретного виробника. Армійські боєприпаси лише мають гільзи з більш товстими стінками і, відповідно, меншим внутрішнім об'ємом, але це пов'язано з необхідністю створення запасу міцності і підвищення рівня надійності та безпеки при використанні в автоматичній зброї.

Народжений в СРСР

Історія появи вітчизняного патрона 7,62х51 досить туманна, що, втім, є цілком звичною ситуацією для більшості вітчизняних боєприпасів. Існує легенда про одного високопоставленого керівника СРСР, якому було подаровано карабін під патрон .308Win, і особиста потреба в патронах цього калібру призвела до найвищої вказівки про розробку вітчизняного аналога. Зараз складно гадати про те, ким був цей загадковий «високопоставлений керівник». Відомо лише, що в 1967 р. письменник Шолохов подарував на 60-річний ювілей генсеку Брежнєву американський карабін модель 88 фірми «Winchester» якраз в даному калібрі. Пізніше у Брежнєва, завзятого мисливця, з'явилися й інші зразки під .308-й, що, можливо, і стало основним поштовхом до початку вітчизняного виробництва патрона 7.62х51, а згодом — і власних зразків мисливської зброї у цьому калібрі — самозарядних карабінів високого класу МЦ-125 і промислових «Ведмідь-3» і «Лось-4».

Однак у конструюванні нового боєприпасу радянські конструктори пішли «своїм шляхом». Через брак технологічних креслень патронів і патронників гвинтівок іноземного калібру було вирішено провести обміри декількох наявних зразків зброї та патронів і на підставі отриманих даних розробити власну техдокументацію. В результаті вийшов патрон, який відрізнявся як від армійського 7,62-мм NATO, так і від комерційного .308Win. Окрім деяких незначних геометричних відхилень від базових зразків, основною відмінністю служив менший пороховий заряд, який не дозволяв використовувати у вітчизняних карабінах іноземні патрони, що розвивали більший тиск порохових газів у каналі ствола.

На початку 1970-х рр. виробництво дослідних партій нового патрона було налагоджено в Климовську, а до 1975 р. патрон був остаточно стандартизований в ДСТУ 21169-75, і його валове виробництво почалося на Барнаульському верстатобудівному заводі (БВЗ, з 2003 р. — ЗАТ «Омський патронний завод»). Новий патрон отримав вітчизняне позначення 7,62х51А, де літера «А» позначала спорядження патрона напівоболонковою кулею (SP — Soft Point) з виступаючим на 3,7 мм свинцевим сердечником. Літерою «Б» позначалися патрони з оболонковою кулею (FMJ). Однак серійно патрони з кулею «Б» не випускалися, так само, як і відпрацьовані в той же час фланцеві варіанти патрона з обома типами куль. Напівоболонкові кулі масою 9,7 г споряджалися спочатку в латунні гільзи, а трохи пізніше — в сталеві лаковані. Примітно, що на донних клеймах патронів, крім позначення калібру 7,62х51, відсутнє таврування заводу-виробника, оскільки патрони призначалися тільки «для поставок на внутрішній ринок». Заряд пороху марки «ВТ» (або марки «ОСНФ 38/3,77») масою 2,95-3,01 г створював в каналі ствола середнє значення тиску порохових газів 3100 кгс/см2. Довжина напівоболонкової кулі в томпаковій оболонці становила 24,8-25,1 мм, а загальна довжина патрона — 72 мм. Ще однією відмінною особливістю нового боєприпаса став фактичний діаметр кулі по «західному» зразку — 7,83 мм, на відміну від радянських стандартів, в яких кулі з номінальним калібром 7,62 мм мали фактичний діаметр близько 7,92 мм
Після розвалу СРСР на початку 1990-х рр. російські виробники патрона 7,62х51 зіткнулися з необхідністю «підгонки» вітчизняного патрона під західні стандарти CIP і РМК, що в перспективі відкривало великі комерційні можливості для патронної промисловості колишнього Союзу. У зв'язку з цим загальна довжина патрона була зменшена, а конструкція гільзи доопрацьована з урахуванням можливості використання заряду, який розвивав тиск в каналі ствола до 3600 Бар. До патрона був прийнятий новий капсуль-запальник КВ-27Н більшого діаметра — 6,47 мм замість старого «револьверно-пістолетного» КВ-26 діаметром 5,0 мм. Модернізований патрон в сталевій лакованій гільзі отримав позначення 7,62х51М, і його виробництво було продовжено на БВЗ. Базова модель патрона 7,62х51-9,1 мала трохи укорочену напівоболонкову (SP) кулю в біметалевій оболонці вагою 9,1 м і загальну довжину патрона в 68 мм. З середини 1990-х БВЗ почав виробництво патронів з оболонковими кулями (FMJ) масою 9,4 г з індексами 7,62х51-9,4М-О (в сталевій лакованій гільзі) і 7,62х51-9,4-ПРО (в сталевій латуньованій гільзі). Пізніше був налагоджений випуск патронів з оцинкованими гільзами, а також з кулями з конічною хвостовою частиною — FMJBT (10,9 г) і SPBT (10,9 г). З середини 2009 р. БВЗ пропонує серію патронів під загальною торговою маркою «Кентавр» (Centaur), що мають гільзи з полімерним покриттям і кулі американської фірми Hornady Manufacturing Co. — оболонкові FMJBT вагою 9,7 г і напівоболонкові SPBT масою 10,7 і 11,7 . На відміну від біметалічних оболонок сучасних куль БВЗ, в американських кулях Hornady застосовується томпакова оболонка. В даний час спортивно-мисливські варіанти патрона 7,62х51 виробляються також Новосибірським заводом низьковольтної апаратури (з 2003 р. — ЗАТ «Новосибірський патронний завод») і ВАТ «Тульський патронний завод». Новосибірські патрони випускаються з широкою гамою комбінацій «куля + гільза». Латунні та біметалічні гільзи можуть споряджатися кулями FMJ і SP вагою 9,2-9,4 г у томпакових і біметалічних оболонках або кулями підвищеної точності FMJ вагою 12,0 г у томпаковій оболонці. Цікаво відзначити, що з 2008 р. НЗВА виробляє патрони 7,62х51 в біметалічних гільзах з кільцевою накаткою в нижній частині гільзи над кільцевою проточкою. Даний конструктивний елемент призначений для компенсації деформації вузла запирання за рахунок «розпрямлення» накатки при пострілі. При цьому поліпшується екстракція гільзи, виключаються поперечні розриви гільз і підвищується надійність зброї в цілому. Технологія виготовлення гільз з кільцевою накаткою була розроблена і експериментально перевірена відомим радянським автором основ проектування зброї і патронів, професором, генерал-майором ІТС В. М. Кириловим. Перше практичне застосування дана технологія виробництва гільз знайшла ще в 1970-ті рр. при розробці дослідних гвинтівково-кулеметних патронів 6х49, але лише останнім часом виявилася затребуваною в повному обсязі при виробництві російських комерційних патронів 7,62х51 на НПЗ і .30-06 на БВЗ.
Із сучасних російських військових розробок можна згадати новий 7,62х51 патрон RS-51 з кулею підвищеного пробивання, освоєний на початку 2000-х на Барнаульському патронному заводі як перспективний експортний зразок. Конструкція кулі з термозміцненою серцевиною масою 9,45 г аналогічна конструкції кулі «мосинського» патрона 7Н13. Відмінними ознаками нового боєприпасу є покриття фіолетовим лаком стику кулі та гільзи, а також круговий 4-сегментний обтиск в кріпленні капсуля. Маркування ж на гільзі залишилося стандартне комерційне — логотип заводу (БАРС) і позначення типу патрона — 7,62х51М. Так само був відпрацьований і патрон з трасуючою кулею RS-52T з забарвленням вершини кулі зеленим кольором.

На базі .308-го

Патрон .308 Win послужив основою для розробки різних переробних моделей, спрямованих на задоволення постійно зростаючого попиту на патрони для спеціальних завдань. Доля «клонів» склалася по-різному — одні з них «прижилися» і завоювали свій сегмент міжнародного стрілецького ринку, інші знайшли лише локальне застосування.
Першим таким патроном став .243 Winchester, розроблений в 1955 р. в першу чергу для відстрілу всіляких видів гризунів на великих дистанціях — вармінтінгу. Завдяки ряду позитивних властивостей, таких як настильність траєкторії кулі та її висока швидкість, патрон досить швидко завоював ринок і успішно випускається практично всіма найбільшими світовими виробниками боєприпасів. Випуск патрона налагоджено і в Росії на Барнаульському патронному заводі в двох варіантах спорядження кулями в томпаковій оболонці фірми Hornady — цільнооболонковій (FMJBT) вагою 5,8 г і напівоболонковій (SPBT) вагою 6,5 г. В Барнаульському каталозі патрон додатково позначається і в метричній системі — 6,16х51. Другим зразком, створеним на базі .308-ї гільзи в тому ж 1955 р., став патрон .358 Winchester, який послужив свого роду заміною для двох старих зразків схожого калібру — патронів .35 Remington та .348 Winchester. Досить популярний патрон .35 «Ремінгтон» відрізнявся меншою потужністю, а рантовий .348 «Вінчестер» вироблявся лише під одну модель гвинтівки — Model 71, яка випускалася з 1936 по 1958 р. Однак більшого поширення, крім як на території США, патрон не отримав. Таке ж обмежене поширення отримали й два інші «вінчестеровські» патрони на базі гільзи .308 Win, створені у 1982 р. в рантовому виконанні — патрон .307 Winchester і патрон .356 Winchester. Патрон, переобтиснений до калібру .307, став досить популярним в Іспанії, причому в якості еквівалента боєприпасу .308 Win, забороненого в цій країні до цивільного обороту через ідентичність його габаритів з армійським 7,62х51 НАТО. Патрон .356 Winchester був рантовим варіантом патрона .358 Win., розробленим у якості більш потужного боєприпасу для полювання на велику дичину замість патронів .30-30 Winchester і .35 Remington. Обидва патрони призначалися для модифікованих варіантів легендарної гвинтівки конструкції «Браунінга» Model 1894 — Winchester Model 94 Angle Eject. У 1987 р. випуск гвинтівок під дані калібри був припинений. У період з 1983 по 1986 р. компанія Marlin випустила 2441 гвинтівку Marlin 336ER (Extra Range) калібру .356 Winchester, однак це була, швидше, данина конкурентній боротьбі. Так чи інакше, але патрони .307 Winchester і .356 Winchester не отримали подальшого розвитку і поширення.

Фірма Remington брала участь у створенні ще двох варіантів патронів на базі гільзи .308 Win. Перший — 7-мм патрон 7mm-08 Remington, розроблений «Ремінгтоном» в 1980 р. для активного просування з декількома моделями гвинтівок власної розробки. Боєприпас користується певною популярністю у любителів точної стрільби на великі дистанції зі станка — бенчресту. Другий боєприпас — .260 Remington, створений у 1997 р. шляхом переотиснення дульця гільзи .308 Win до кал. 6,5 мм. Цікаво відзначити, що у 1996 р. американська компанія A-Square представила в організацію SAAMI специфікації на патрон аналогічної конструкції власного виробництва під назвою 6,5-08 A-Square. Відмінності в габаритних розмірах гільз обох фірм були дуже незначні, але в SAAMI з якихось причин взяли специфікації фірми Remington, хоча вони були подані на кілька місяців пізніше специфікацій фірми A-Square. Звідси походить і двояке позначення даного патрона, іноді застосовується в різних джерелах — .260 Remington і 6,5-08 A-Square.
З розробок останнього часу варто відзначити модель 2006 р. — патрон .338 Federal. Позитивними рисами нового патрона є потужність, можливість використання важких куль різних конструкцій і компактність застосовуваної зброї. Популяризація цього калібру на комерційному ринку здійснюється з фінською гвинтівкою Sako M85.
Ось коротко і вся інформація по патрону .308 Win на сьогоднішній день. Звичайно, патронна промисловість не стоїть на місці, і незабаром ми зможемо спостерігати і навіть активно використовувати нові модифікації цього знаменитого боєприпасу або його «клонів». Можливо, історія 7,62х51 буде такою ж довгою, як у знаменитого 7,92х57 Mauser. Це покаже час. Принаймні, постійні інновації в галузі розробок нових матеріалів, конструктивних елементів і порохів в сучасній патронній індустрії свідчать про те, що кар'єра .308 Win ще далека від завершення.