Rock Lobster

03.08.2016

Листи читачів часто допомагали нам у виборі теми публікацій; цього разу вони не тільки визначили тему, але і лягли в основу цієї статті. Буквально протягом тижня наша редакція отримала, серед інших, два цікавих, на наш погляд, читацьких відгуки. Автори їх різняться і за способом життя, і за віком, і за родом діяльності. Об'єднує ж ці емоційні листи те, що написані вони про один і той самий ніж.

Rock Lobster — успішний результат спільних зусиль Spyderco і датського майстра промислового дизайну Йенса Ансо. Крім роботи над дизайном безлічі потрібних у господарстві речей, в числі яких моторолери та меблі, значну частину життя Ансо витратив на створення вельми примітних як зовні, так і по своїй функціональності ножів. За великим рахунком, саме завдяки їм Йенс Ансо і здобув світову популярність. Неабиякий художній смак плюс вміле застосування дизайнерських технологій дали свій позитивний результат: ножі майстра відрізняються відмінною ергономікою, лаконічністю ліній і високою функціональністю, вираженою в зручності і робочій ефективності виробів. Сукупно ці якості і створили той стиль, який, без тіні сумніву, можна охарактеризувати як стиль Йенса Ансо. Природно, ми не втрималися від спокуси опублікувати ці листи і розповісти докладніше про цей виріб. Тим більше, що ніж, на який ми з Вами подивимося очима його власників, а потім і протестуємо, якраз і є яскравим втіленням стилю Йенса Ансо. Отже, Rock Lobster Anso Spyderco.

Лист № 1

«...Вже не перший рік читаю ваш журнал. Вважаю його пізнавальним і корисним. Моя улюблена рубрика — «На вістрі атаки». Мені подобається різноманіття моделей, про які ви пишете. В свою чергу хочу поділитися враженнями від використання моделі Spyderco/Rock Lobster Йенса Ансо. Довгий час я працюю особистим охоронцем. Навіть далекі від цієї професії люди здогадуються, що наявність ножа при даній специфіці роботи — необхідність. Правда, мало хто може чітко сформулювати — навіщо... У вас було кілька статей на тему «Ніж особистого охоронця». В принципі, з багатьма аргументами я згоден. Виходячи із таких вимог, якраз вибирав ніж для себе. І, треба сказати, не помилився. Перш ніж вибрати, довго шерстив Інтернет, спеціальну літературу, ходив по магазинах. Дивився, мацав — одним словом, «примірявся» — поки не вибрав остаточно Rock lobster/Spyderco by Jens Anso. Критерії вибору були такими. Іменитий виробник — Spyderco; хто хоч трохи цікавився ножами, той знає й цю назву, і те, що вона — синонім відмінної якості продукції. Модель складана, з кліпсою — зручно носити/діставати, завжди під рукою, що називається. Розмір більше середнього — довжина леза приблизно як у спайдерковського ж Military (він, до речі, теж дуже нівроку). Вибір розміру обумовлений тим, що, з одного боку, такий ніж начебто і не займає багато місця, оскільки складаний і плаский, а з іншого — забезпечує функціональність повнорозмірного виробу; не потрібно за два рази водити туди-сюди лезом, або нарізати круги навколо буханки хліба — один раз різонув і порядок. Але, на відміну від того ж Military, у Rock Lobster вістря типу «варнкліф» — а це означає, що у випадку поранення або автокатастрофи ремені безпеки або одяг на потерпілому можна зрізати без побоювання. Зовні, до речі, вістря типу «варнкліф» робить ніж дуже мирним, виключно господарським. Одного разу довелося потрапити під міліцейський огляд: ножу подивувались, але вилучати не стали; все через лезо, яке виглядає абсолютно безпечним — таким нікого не заколоти... Тож і з цього боку непогано, кому потрібні проблеми з міліцією? У той же час гостре, як бритва, лезо розріже з ходу будь-яку тканину, шкіру або тіло нападника. Рукоятка з пластику G-10 виглядає трохи незвично, але в руці лежить дуже зручно — причому, будь-яким хватом. «Лайнерний» замок дуже зручний, простий і надійний. Сталь VG-10 — нержавійка, дуже хороша з огляду на витривалість. За рік активного використання підправляв заточку пару раз без особливих труднощів. Загалом, за весь час жодного разу не пошкодував про зроблений вибір. Тим більше, що зважився придбати не відразу, довго вагався — ціна, блін, кусюча — все більше поглядав на «милю» (Spyderco Military — Прим. ред.). Багато моїх колег надають перевагу мілітарі — непоганий робочий інструмент, який завдяки своїм якостям з успіхом використовується і як тактичний ніж, і як міський повсякденний. Але в тому-то і справа, практично у всіх Military, Endura або Bird (це у кого бюджет підтискає) — всі моделі хороші, випробувані, але ж хочеться, щоб не так, як у всіх. І Rock Lobster як раз той випадок — річ однозначно оригінальна, самобутня і вже точно не масова. У підсумку, після ретельного вибору і двох з гаком років активного використання я залишаюся абсолютно задоволений своїм ножем. З упевненістю можу порадити Rock Lobster всім любителям і цінителям добрих ножів. Цей ніж порадує свого господаря. P. S.: Одного разу завдяки своєму ножу я виграв пляшку відмінного Johnnie Walker — поголився їм на спір. НІЖ ДУЖЕ ГОСТРИЙ...»

Лист № 2

«...Доброго дня, шановна редакціє. Мене звати Тарас, я студент художнього навчального закладу. Хотілося б дещо розповісти Вам про свій ніж, поділитись враженнями від користування ним та взагалі. Раніше ножа в мене не було; ну, звісно, вдома був, але ж такого, щоб можна було з собою носити — то ні. Не можу точно сказати, коли стало популярними серед наших студентів мати при собі кишенькові ножики, мабуть 2-3 роки тому. Як це зручно, я зрозумів трохи пізніше, коли в самого з’явився, а раніше вважав, що це хіба що добрий привід похизуватися перед друзями. Пройшов деякий час, я й собі вирішив добути ножика, чи я гірший за інших? Стало в нагоді те, що в мене старший брат вже років з п'ять як в Америці живе та працює. Ось я йому й натякнув про те, що непогано б було мені гарного ножика якось підкинути. Так в мене і з'явився Rock Lobster. Треба віддати належне братові, бо він, знаючи про моє захоплення дизайном та, мабуть, таки торопаючи в ножах, презентував мені саме цей. Все, як мені бажалось — дизайнерська річ, та ще й найкращої якості. Rock Lobster мені відразу сподобався, річ дуже непересічна. Але повною мірою пройнявся нею, коли почав його носити з собою та користуватись при нагоді. Чого я тільки їм не робив, чого тільки не різав! Завжди мій ножик був на висоті, та ще й задоволення мені приносив зручністю та, мабуть, неймовірною гостротою. Ніколи не міг уявити, що, загострюючи олівця або нарізаючи сальце, можна отримати задоволення від самого процесу. Як виявилось, можна. І коли я на заняттях гострив олівця, і коли на перерві бутєра собі робив, ковбаску тоненько нарізаючи або хлібчик — скажу я вам, чиста насолода. Скрізь мені мій ножик ставав у нагоді. Ватман підрізати або картонну упаковку, на кухні попоратись, м'ясо або овочі порізати, хліб до обіду. Дуже зручно. Особливо, як кажуть, коли ти «в автономному режимі», а я завжди в ньому й перебував. Чи на пленері, чи в поході, чи на навчанні, чи після занять. Я навіть реферат за напрямком дизайну зробив на основі свого ножа — ну, може, не зовсім ножа, а творчості Йєнса Ансо, майстра, який цю чудову річ спроектував — а вже як приклад навів малюнки, креслення та фото Rock Lobster'a. Викладач був у захваті: «Дивіться, яка досконала побутова річ зроблена майже однією лінією. Дуже гарний приклад щодо мистецтва дизайну взагалі». Я як ніхто інший був згоден з цими словами. Відтоді як я став власником цього ножа, то вже по-іншому почав ставитись і до ножів в цілому, і до ножів в житті людини, і до мистецтва дизайну, яке робить наше життя значно гарнішим, зручнішим та яскравішим. До того ж оливковий колір полімерних накладок також дуже мені до смаку і гармоніює з моїми улюбленими мілітарними штаньми :-)».

Власна думка

Безсумнівно, приємно отримувати такі листи. Приємно, що тема ножів, якій завжди приділяється увага в нашому журналі, не тільки знаходить відгук, але і спонукає читачів ділитися своїми враженнями, знахідками і спостереженнями. Може здатися, що подібні відгуки суб'єктивні. Можливо. Але, впевнений, у цих розповідях присутня чимала частка об'єктивної інформації. Автору доводилося двічі чути відгуки про Rock Lobster. Перший раз — на виставці «Сталева грань», де невідомий мені ножофіл, подивившись тест-змагання з «обробки» дерев'яного бруса, зауважив, що, мовляв, «...був у нього спайдерковський Rock Lobster — ось той різав неймовірно агресивно. В дерево вгризався — мама дорога... І, до речі, витривалість була дуже непогана, заточку тримав чудово». Другий позитивний відгук, можливо, був спровокований самим автором, який забажав похвалитися своїм ножем (а це був Haddock того ж Йенса Ансо, представник дизайнерської лінії фірми «Бокер») перед знайомим ножовиком. Подія відбувалася, знову ж таки, на одній з ножових виставок. «А, Йенс Ансо...», — почулося поряд. Один з відвідувачів експозиції (мабуть, приятель ножовика) вступив у розмову: «У мене теж був ніж дизайну Ансо, спайдерковський Rock Lobster». Я поцікавився: ну і як?.. «Ріже, як бритва. Вигляд, звичайно, на любителя. Але ріже.. І, загалом — зручний, звичайно»... Ось такі відгуки. В подальшому я прийшов до певного висновку: стосовно даного виробу світ можна розділити на щасливих власників, абсолютно задоволених володінням даним предметом, і людей, які вважають його, безперечно, оригінальним, але дещо незвичним для того, щоб його придбати. Та незрівнянно більше бажаючих його отримати, що не мають такої можливості через досить високу ціну виробу. За відгуками тих, хто все-таки придбав собі Rock lobster, створюється враження, що незадоволених власників не буває.

Наш висновок

Вражені таким станом речей, ми вирішили провести низку стандартних тестів — простіше кажучи, порізати і активно покористуватися ножем, щоб сформувати свою думку щодо нього. Отже, перше враження. Покрутивши виріб у руках, можна сказати, що форма руків’я та його конструкція спрямовані на те, щоб зробити його не тільки зручним, але й надійним. Під накладками з класичного для ножів Spyderco матеріалу G-10 видно тонкі сталеві пластини, що забезпечують міцність і довговічність конструкції. Перше тактильне відчуття дещо сумбурне — потрібно як слід покрутити ніж у руці (і бажано покористуватися якийсь час), щоб долоня як слід «лягла» на руків’ї. Після активного використання виробу відчуття деякої (швидше, психологічної) «заплутаності» поступається місце цілком певному відчуттю надійності і комфорту при різноманітних видах робіт, причому практично при будь-якому хваті — від «дальнього» утримання за майже еліпсоподібну, закруглену задню частину рукоятки при амплітудному підрізанні або підрубуванні (що особливо актуально через загальну легкість ножа, але все ж цілком можливо завдяки майже екстремальній гостроті леза і достатній його довжині) до «тонких» робіт з фіксацією ножа за передню частину руків’я. До того ж зона «рикасо», яка являє собою не заточену частину клинка за лезом, у Rock Lobster'а розширена за рахунок накладок, які мають відповідний профіль і забезпечують підвищений комфорт для вказівного пальця при виконанні «тонких» робіт. Широка вибірка в рукоятці, що відкриває доступ до «фірмового спайдерковського» отвору у клинку, який служить для розкриття ножа однією рукою, забезпечує додатковий пальцевий контроль при різноманітних хватах виробу. Є на руків’ї і отвір під темляк, причому кріпильна частина скоби-кліпси дуже естетично його підкреслює. Сама кліпса може бути встановлена таким чином, щоб ніж розташовувався в кишені як вгору клинком, так і вниз. Але, на жаль, кліпса встановлюється тільки під праву руку. Це дещо знижує потенціал ножа — тим більше що в результаті тестування було встановлено, що в лівій руці ніж лежить практично так само зручно, як і в правій. Відкривати лівою рукою менш зручно, ніж правою, але можна — причому після невеликого тренінгу це виходить цілком надійно і швидко. Замок типу «лайнер лок» типовий для моделей фірми «Spyderco» — не надто потужний, але цілком надійний. Клинок довжиною 95 мм і з обухом товщиною 3 мм має заточку «увігнутий клин від обуха» майже бритвеної гостроти. Обух, як було зазначено, продовжуючи лінію руків’я утворює плавний прогин. На нього, при необхідності додавши зусиль під час різання, дуже природно і зручно лягає великий палець. Конфігурація клинка повторює лінію рукояті, становлячись її органічним продовженням, що дозволяє добре відчувати і контролювати клинок в процесі роботи. Вістря типу «варнкліф» начебто каже, що можна забути про потужні уколи з хорошим проникаючим ефектом — що, до речі, і визначає місце нашого зразка в лінійці ножів, які підходять для використання в аварійних ситуаціях (зрізати одяг на потерпілому при наданні медичної допомоги, розрізати ремені безпеки тощо) або при самозахисті (ніж відмінно ріже, але не розрахований на нанесення глибоких проникаючих поранень, що дозволить уникнути небажаного летального результату). Втім, кінчиком леза можна наносити січні удари, для цього кута і гостроти вістря цілком вистачає. Клинок виготовлений із сталі VG-10. Це, звичайно, не «елітні» ATS-34 або 154CM (які були б цілком очікувані в ножі такої вартості), але «нержавійка», яка цілком пристойно зарекомендувала себе в ножовому виробництві — а точніше, легована, стійка до корозії японська сталь, розроблена компанією Takefu Special Steel Co., Ltd. (Японія) спеціально для потреб ножової промисловості. Тому не дивно, що клинки цієї моделі виготовляються майстрами-ножовиками з японського Seki-Сity. Така сталь у поєднанні з розмірами і геометрією клинка забезпечує прекрасні робочі якості виробу, у чому авторові вдалося переконатися особисто і під час початкового тестування виробу шляхом розрізання різноманітних матеріалів, і за результатами подальшої двотижневої активної експлуатації Rock Lobster'а в повсякденному режимі.

Враження

Перше враження було нейтральним — складно сказати що-небудь завершене, просто покрутивши ніж у руках. Але після перших розрізів настрій відчутно покращився. Лезо ножа, як і описували у своїх відгуках власники, різало дуже агресивно і рівно. Без надмірних зусиль були нарізані помідор і свіжа булка, і наструганий дрібною локшиною аркуш паперу формату А4. Соковитий помідор також без зусиль нарізано настільки тонкими скибочками, що крізь них можна було читати. До речі, завдяки специфічній заточці — злегка увігнутому клину — скибочки помідора не налипають на лезо, а відразу падають на бік, що дуже зручно. Папір різався найтоншими смужками — і теж без особливого старання. М'який хліб також не викликав жодних ускладнень. Після цього в пам'яті спливли слова про те, що господар поголився ножем; я вирішив перевірити це на власній руці. ЧУДОВО! Лезо неймовірно м'яко й чисто «зняло» волосся з руки, залишивши абсолютно гладку смугу ретельно (і з одного разу!) поголеної шкіри. Потім були «зняті проби» картоном, гілочками, сосновою дошкою, а протягом наступних двох тижнів — і іншими різноманітними матеріалами. Скрізь дітище Йенса Ансо показало себе найкращим чином. Особливе задоволення — користуватися цим ножем на кухні при приготуванні їжі. З урахуванням того, що складаний ніж і зручний в носінні, використовувати його можна в будь-яких умовах, хоч вдома, хоч у поході. Як показала практика, ніж при своїх цілком пристойних габаритах в складеному стані плаский і має заокруглений профіль, тому в кишені ні за що не чіпляється і нічому не заважає. «Наскрізне» руків’я дозволяє прочистити його в будь-яких, навіть самих некомфортних умовах, не розбираючи ніж. Загалом, після тривалого використання розлучатися з цією чудовою річчю зовсім не хотілося. Підведемо підсумки. Узагальнюючи отриману інформацію, можна стверджувати, що Rock Lobster являє собою вдалий приклад ножа для повсякденного носіння — і, відповідно, використання. Він може з успіхом використовуватися людьми з різноманітним способом життя незалежно від їхньої професії. Більш того, власник цього ножа отримує дійсно оригінальний виріб, а не «ширпотреб»; адже «авторська» лінійка випускається фірмою Spyderco значно меншим тиражем, ніж стандартний асортимент. На жаль, випуск ножа Rock Lobster на сьогоднішній день припинений, тож ті, хто встиг його придбати, тепер мають не тільки рідкісну, але вже і раритетну річ. Тому порадіємо за власників, а тим, хто ще тільки збирається придбати цей ніж, можемо порекомендувати — вирішуйте, не пошкодуєте.