
Odin Works: Коли боги сходять на землю
«Ніщо не вічне під місяцем» — писав Шекспір. З цим важко не погодитися — все в житті має як свій початок, так і своє завершення. Радує лише те, що завершення будь-якого шляху — це початок наступного, на якому нам також зустрінуться випробування та пригоди.
У стрілецькому спорті, а саме — у практичній стрільбі, якою я захоплююся ось вже десять років, серйозним випробуванням піддаються не тільки морально-психологічні якості стрільця і його стрілецькі навички, але й зброя зі спорядженням.
Без жартів, за тренування український спортсмен може відстріляти 150-200 набоїв — в мороз, дощ чи під палючим сонцем, а тренування бувають і двічі, і тричі на тиждень. Не вірите? Запитайте у наших чемпіонів.
На матчах настріл також може доходити до 200 набоїв — причому відстрілюються вони в досить швидкому темпі (уявіть, наприклад, довгу вправу в сорок пострілів). Практична стрільба в Україні активно розвивається, матчі проводяться мало не кожні вихідні.
Зброя спортсмена-практика піддається значним стрілецьким навантаженням. Ясна річ, на точність зброї це впливає не самим позитивним чином.
У далекому 2011 р., коли переді мною постало питання про зміну платформи карабіна зі старого доброго АК на AR-15, основним критерієм вибору були демократична ціна і хромований ствол! В ті часи серед спортсменів-практиків існувала думка, що нехромований ствол зброї втратить свої якості набагато швидше, ніж хромований. І в цьому була чимала частка істини, оскільки стріляти переважно доводилося доступним низькоякісним боєприпасом російського виробництва, який активно зношував канал ствола.
В ті «теплі лампові» часи стрільці практично нічого не знали ані про твіст (крок нарізів) і довжину ствола, ані про різницю у довжині газовідводу, ані про інші нюанси, які зараз є базовими при виборі карабіна.
Тоді мій вибір припав на Norinco CQ-A — демократичний карабін родом з Піднебесної з хромованим стволом. На момент покупки ця версія AR-15 вже встигла зарекомендувати себе як надійна, невибаглива і досить точна зброя. По мірі експлуатації я доводив карабін під свої потреби, встановлюючи ті чи інші аксесуари, змінюючи рукоятки, приклади і приціли — і це допомагало мені підніматися в турнірних таблицях все вище і вище.
З досвідом зростав і настріл карабіна. Перші «нерозуміння» результатів стрільби почали виникати місяців вісім-дев'ять тому — при стрільбі по металевим гонгам на дистанціях 150-300 м. Я влучав у мішені, але влучання ці були безсистемними. Я вже почав сумніватися у своїх стрілецьких навичках, але класичний тест на кучність (група з п'яти пострілів на 100 м) дав відповідь на питання, яке мене мучило — в мішень влучили лише три (!) кулі. Для підтвердження результатів експерименту я вирішив змінити прокладку... в сенсі, стрільця. Повторний результат виявився ще гіршим — замінений стрілець зумів влучити у мішень лише один раз.
Контроль каналу ствола бороскопом підтвердив мої побоювання. Отвір газовідводу, спочатку ідеально круглий, став яйцеподібної форми, а наріз під ним був неабияк деформований. Внаслідок цього та іншого зносу, ствол перестав виконувати свою основну функцію — і кулі, вилітаючи з нього, починали вести себе відверто розгнуздано. Я засмутився і зрадів одночасно. Зрадів тому, що причина промахів — зовсім не мої криві руки; засмутився тому, що, судячи з усього, прийшла пора задуматися про придбання нового карабіна. Природно, з сімейства AR-15!
Ціле чи частина?
Слід зазначити, що зараз на ринку присутній широкий спектр карабінів імені Юджина Стоунера під максимальне коло завдань — як демократичних за ціною, так і справжніх болідів «Формули-1» світу стрілецької зброї.
Але я вирішив піти іншим шляхом. Читачеві, напевно, добре відомо, що платформа AR-15 — це справжній конструктор, і стрілець може практично нескінченно самостійно вдосконалювати свою зброю, змінюючи ті чи інші деталі і вузли. Я вирішив замінити ствол свого карабіна новим.
Розглянувши всі можливі пропозиції, я зупинив вибір на 18-дюймовому стволі від американської компанії ODIN Works. До речі, компанія ODIN Works пробилася на тісний збройовий ринок не так вже й давно — всього лише близько десяти років тому, — однак плоди її роботи конкурентів змушують нервувати. Чому? Про це — далі у статті.

Чому саме цей ствол — і чому лише ствол, а не вже готовий аппер у зборі і тим паче не новий карабін? Що ж, ствол від ODIN виготовлений з нержавіючої сталі марки 416R — а значить, він буде більш стійким до корозії, викликаної впливом агресивних продуктів згоряння пороху і капсульної суміші (які при чималих спортивних настрілах всередині ствола будуть накопичуватися часто і багато), і прослужить набагато довше свого «чорного» побратима. Також цей ствол має солідний матчевий профіль, що позитивно позначається на точності — особливо при темповій стрільбі, коли швидкий нагрів ствола може призвести до температурного вигину.
Для практичного стрільця ствол карабіна є витратним матеріалом
Окремо хочу зупинитися на патроннику. У мого ствола він виконаний за стандартом .223 Wylde, що отримав назву на честь свого винахідника — Білла Уайлда (Bill Wylde). Патронник .223 Wylde являє собою щось середнє між «суворим» патронником .223 Remington і більш вільним патронником 5,56х45 NATO — внаслідок чого він дозволяє використовувати як звичайні комерційні набої калібру .223 Rem, так і боєприпаси, виготовлені за «натовським» стандартом. Тут потрібно розуміти, що до останніх належать не лише боєприпаси військового зразка, офіційно прийняті на озброєння (і, як відомо, заборонені для застосування цивільними стрільцями в нашій країні), але і патрони спортивного і мисливського типів, призначені для цивільного ринку, але виготовлені на підприємствах, що працюють на «оборонку». Додатковий плюс патронника .223 Wylde для мене — це те, що він, скоріше за все, буде більш терпимий до забруднень, що має добре позначитися на надійності роботи зброї на стрільбищі.
Ще кілька слів про довжину ствола. Досвід закордонних і вітчизняних стрільців свідчить: право на життя в IPSC мають стволи різної довжини, оскільки дистанції на турнірах рідко перевищують 300-400 м; а на таких відстанях цілком впевнено вражати мішені практично всіх типів здатна абсолютна більшість представлених на ринку карабінів — особливо якщо стрілець використовує оптичний приціл. Я стріляю в класі Standard — а там дозволяється використовувати лише механічні прицільні пристосування, тобто мушку і цілик. Як ви знаєте, чим довша лінія прицілювання, тим впевненіше виходять влучання на дальніх дистанціях. І довжина ствола 18" (457 мм) — це безперечна перевага. Правда, довгий ствол і збільшує масу зброї, але це навіть добре — карабін буде менше «підкидати» віддачею.

І ще один важливий штрих до картини мого майбутнього нового карабіна — довжина газовідводу. Мені подобається оригінальна стоунеровська схема роботи автоматики Direct Impingement, або DI (коли частина порохових газів через газовідвідну трубку подається безпосередньо в ствольну коробку і штовхає затворну раму), а класична «гвинтівкова» (rifle-length) довжина газовідвідної трубки дозволяє трохи зменшити віддачу, зробити її більш плавною. Зменшена ж віддача дозволяє робити більш точні і швидкі здвоєні постріли (спліти). Однак потрібно врахувати, що газовідвідна трубка в комплект поставки ствола ODIN Works не входить.
Незважаючи на відсутність трубки, бідною комплектацію ствола ODIN Works не назвеш — на ньому відразу встановлений низькопрофільний регульований газ-блок! Регулювання газ-блоку дозволяє тонко налаштувати карабін під конкретний вид боєприпасу — щоб кількість газів, що відводяться, забезпечувала надійну роботу автоматики, але без підвищеного навантаження на механізм. У разі ж необхідності можна швидко збільшити подачу газів прямо в польових умовах — за допомогою комплектного шестигранного ключика. І, до речі, установка консольної цівки здійснюється не складніше, ніж збірка дитячого конструктора Lego. З протилежного боку ствола теж все чудово — дульна різьба розміру 1/2"-28 дозволить встановити будь-який дульний пристрій за кілька секунд.
Мало не забув! Вартість ствола досить демократична — що, погодьтеся, важливо.
Нове життя
Варто зауважити, що отримання дозволу на покупку додаткового ствола в органах МВС ідентичне отриманню дозволу на придбання нарізного карабіна — пакет документів такий самий, лише у заяві необхідно вказати, що ви хочете ще один ствол до вже наявного у вас карабіна.
Хоча процес встановлення нового ствола нескладний, дуже рекомендую звернутися до досвідченого майстра. Так ви уникнете будь-яких помилок і швидше потрапите на стрільбище, щоб зайнятися улюбленою справою.

І ось вже ствол встановлений і надійно зафіксований, цівка і прицільні пристосування — теж на своїх місцях. Наступний крок — приведення зброї до нормального бою (або, як кажуть у стрільців, пристрілка). Завдяки інструкторам тиру «Ібіс» мені вдається досить швидко налаштувати свій карабін «на потрібну хвилю» — і кулі починають прилітати в точку прицілювання. Ура! Тепер за планом — випробування карабіна в польових умовах на відстані до 300 м.
Перший же виїзд на полігон приносить непогані результати. Металеві гонги впевнено уражаються на різних дистанціях з положень лежачи, сидячи з упору і навіть стоячи з рук. Тепер справа за випробуваннями стрілецьким турніром. Як поведе себе моя стара добра Norinco з незвичним для неї стволом? Чемпіонат Львівської області дає відповідь на це питання — мені вдається зайняти четверте місце у своєму класі з відставанням від третього всього на 1,5%, що зовсім непогано (особливо якщо врахувати, що я стріляв пре-матч — після далекої дороги, облаштування мішенної обстановки і роботи суддею, та ще й з не зовсім звичної для мене зброї).

Результат випробувань мого карабіна був би неповним без класичного тесту на кучність — відстрілу групи з п'яти пострілів на 100 м. Для цього мені довелося знову вибратися на полігон — попередньо встановивши на гвинтівку оптичний приціл Nightforce SHV 4-14×50. Відверто кажучи, «високоточник» з мене ще той, і я дуже рідко ставив у своїй стрілецькій кар'єрі мету збирати групу в 1 МОА. Але треба — значить треба! Інакше картина стрільби з оновленого карабіна буде неповною.
Пристрілявши карабін на 50 метрів, я вніс необхідні корективи для стрільби на 100 м і приступив до високоточних досліджень. Для тесту я відібрав 4 види відносно доступних патронів — Hornady Law Enforcement з кулею масою 75 гран, а також три види 55-гранових «бюджетників» — Hornady Frontier, Club, GGG.
Перші 5 пострілів і перше розчарування — розліт становив 6-7 сантиметрів (а це приблизно 2-2,2 МОА). Міняю боєприпас на патрон з більш важкою кулею, Hornady Law Enforcement — результат не кращий. Знову розчарування. Ну не може новий спортивний ствол так «розкидати»! Схожі результати показували й інші боєприпаси.
Важіль B. A. D. від Magpul дозволяє закривати затвор стріляючим пальцем
Після перевірки кріплення основних вузлів зброї та прицілу було прийнято рішення — зняти дульне гальмо-компенсатор! У гонитві за економією автор вирішив встановити клон ДГК від SJC Titan, зроблений, судячи з усього, на Малій Арнаутській, за що і поплатився. Після зняття ДГК сталося звичайне диво — мені вдалося зібрати групу близько 0.5 МОА (тобто кулі лягли в уявне коло радіусом 1.5-2 сантиметра) патроном Hornady Frontier.
Інші патрони також непогано показали себе під час тесту, але Hornady Frontier просто «порвав» своїх конкурентів на шматки!
Окремо хочу зупинитися на аксесуарах від компанії ODIN. Дуже рекомендую консольну, вільно вивішену цівку ODIN O2 Lite довжиною 15,5" (394 мм) і масою усього лише 198 г. Дуже легка і «ухватиста», вона виготовлена з алюмінієвого сплаву марки 6005-T651 і має модульний інтерфейс Magpul M-LOK, за допомогою якого можна встановити ліхтар, додаткове руків’я або інші аксесуари. QD-антабки також можуть бути встановлені швидко і легко. Ну, і роздрібна ціна дає фору конкурентам.
Раджу також відразу подивитися в бік таких приємних, але дуже функціональних деталей, як збільшена клавіша скидання магазина, збільшена засувка ручки зведення, двосторонній важіль затворної затримки і ряд інших «фішок» від скандинавського бога. Вони не тільки полегшать виконання стрілецьких завдань, але і просто будуть радувати око завдяки яскравим кольорам.
Не бійтеся експериментувати і пробувати нове. Обирайте найкраще і найкращих! І пам'ятайте — одна лише наявність зброї не зможе зробити вас спортсменом. Лише регулярні тренування і постійна практика перетворять звичайного власника зброї на швидкого, точного і безпечного стрільця.
Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в № 3 за 2019 рік
Автор: Олександр Зінченко




