Битва титанів. Zeiss vs. Swarovski: айн, цвай, далекомір! Zeiss Victory RF 10x45 and Swarovski El Range 10x42

Сталося диво: в тестовому поєдинку редакція нашого журналу звела двох непримиренних конкурентів у світі оптики — компанії Zeiss і Swarovski.

Кожна з цих компаній — безумовний лідер галузі. Ці горді імена, які очолюють світові рейтинги спортивно-мисливських оптичних приладів, створені працею багатьох поколінь інженерів-проектувальників, технологів і робітників. Німецька фірма Carl Zeiss — це більш ніж півтора століття в проектуванні і виготовленні оптичних приладів, адже першу механіко-оптичну майстерню в Єні Карл Цейс відкрив ще в 1846 р. Австрійська компанія Swarovski з її шістьма десятками років в оптиці якщо і менш іменита, то при цьому ніяк не менш амбітна. Опустимо той факт, що найбільшу популярність Swarovski принесли прикраси на основі страз, частка яких досі становить 93% обороту компанії; просто констатуємо: оптика у австрійців чудова, і нехай австрійська фірма і не ровесник Zeiss'у, але це не завадило їй у розвитку своїх ідей і технологій стати на один рівень зі своїм старшим суперником. Отже, у нас є два бінокля з вбудованими лазерними далекомірами, з однаковою кратністю оптики, близькими розмірами об'єктивів і подібними якісними оптичними характеристиками, до того ж — з однаково вражаючим цінником. У чому ж родзинка кожного з них, і на що виробниками в кожному випадку зроблені ставки для залучення покупця?

Біноклі як основа

Біноклі — один з основних продуктів компаній, що випускають оптику. У сучасному світі використання оптичних приладів для виявлення дичини, спостереження за нею та подальшої стрільби стало вже невід’ємним елементом процесу полювання; тому біноклі, поряд з прицілами, займають левову частку в обсязі продукції, що випускається. Австрійська статистика застосування оптики свідчить, що 60% її користувачів — це мисливці, 7% — спортсмени, і 33% — спостерігачі за птахами, так звані bird-watchers (в наших умовах відсутні як клас). Не будемо також забувати і про військові замовлення — заповітну мрію будь-якого виробника. Так що, як правило, саме з виробництва біноклів починається історія більшості виробників оптики.

  Один з перших біноклів, виготовлених компанією Zeiss (порядковий номер 216. 1893-1894 рр.)

Мати бінокль Zeiss було мрією багатьох мисливців і військових з кінця XIX ст., а точніше — з 1893 р., коли Carl Zeiss запатентував свої розробки в цій області і почав випуск біноклів з Porro-призмами. Створена роком раніше, в 1892 р., коли Даніель Сваровскі винайшов електричний шліфувальний верстат для обробки дорогоцінних каменів і вирішив на цьому не зупинятися, компанія Swarovski, можливо, так і залишилася б законодавцем мод у виробництві стразів, якби не син засновника Вільгельм. Цей достойний юнак у віці 17 років пристрасно захопився астрономією, а для спостереження за небесними об'єктами, як відомо, потрібен якісний телескоп. Вільгельму Сваровскі прийшла в голову ідея: а чому б не зробити телескоп самому?

 Бінокль 6х30, випущений для Вермахту компанією Swarovski, 1944 р.

З цієї ідеї і почалася історія відділення компанії Swarovski — Swarovski Оptik (слід зазначити, що на телескопі ідеї Вільгельма Сваровскі не закінчилися — в 1935 р. ним було розроблено і перший бінокль компанії, 6х30). Незважаючи на те, що в офіційних джерелах вказується 1949 р. як дата заснування Swarovski Оptik, зазначимо, що перше велике  військове замовлення саме на біноклі компанія отримала і, що важливо, якісно виконала набагато раніше — під час Другої світової Swarovski виробляла біноклі для Вермахту.

На перший погляд

Почнемо по старшинству — з Zeiss'а. Далекомірний бінокль Victory 10x45 T* RF — один з чотирьох біноклів з вбудованим лазерним далекоміром, що випускаються цією фірмою (крім нього, існують також моделі Victory 8x45 T* RF, Victory 8x56 T* RF і Victory 10x56 T* RF). З першого ж погляду на бінокль стає ясно, що у тебе в руках справжня річ — строгий чорний колір, лаконічні форми без особливих надмірностей, потужна і масивна конструкція; продукт, так би мовити, того самого похмурого тевтонського генія. Корпус з магнієвого корпусу прогумований для більш надійного утримання. З правого боку перемички корпусу розташовані дві кнопки: велика зі стрілкою служить для ввімкнення, кнопка поменше з написом SET призначена для вибору параметрів балістичної програми-обчислювача BIS. По центру між окулярами є велике колесо налаштування фокуса (налаштування різкості зображення). У верхній частині корпусу бінокля виконані зручні виступи для пальців, а по колу монокулярів — поздовжнє рифлення для ще більшої зручності та надійності утримання; в нижній частині передбачений відсік для джерела живлення батарейки типу СR2. В комплект поставки входять гумові кришки на об'єктиви бінокля, кришки для захисту окулярів, неопреновий ремінь для бінокля з гумовою підкладкою від ковзання, інструкції, паспорт, серветка з мікрофібри і сумка з ременем для перенесення. Все стандартно і дуже по-німецьки — суворо, без надмірностей. Враження таке, що автори Zeiss Victory RF надихалися дизайнерськими ідеями творців автомобіля «Унімог» (звичайно, якщо допустити, що у створенні цього автомобіля дизайнери взагалі брали участь). На тлі зразка від Zeiss бінокль Swarovski El Range 10x42 (як і його молодший брат El Range 8x42) виглядає елегантним франтом, струнким і витонченим — його маса становить всього 900 г, тобто майже на 100 г менше, ніж у німецького конкурента. Витонченим його роблять ще і відкритий простір між монокулярами бінокля, з'єднаними двома перемичками з осями обертання, і фірмове покриття Wrap-Around, що   на дотик відчувається як тверда, шорстка гума, яка не ковзає в руках (притому, що товщина цього покриття становить всього 0,7 мм). Плавність ліній, невеликі виштамповки; а щоб клієнт, коли йому нічим зайнятися, не сумував, йому пропонується зайнятися розгляданням рельєфного напису Swarovski та зображення фірмового знака компанії — сокола, який готується схопити здобич. Австрійці, судячи з усього, свою емблему просто обожнюють; сокіл є скрізь — і на біноклі, і на ремені для перенесення, і на сумці бінокля. Головна кнопка включення далекоміра в австрійського бінокля, на відміну від суперника, знаходиться з лівого боку на перемичці біля окулярів. У кільці-шарнірі регулювання фокусу влаштовано відділення для елемента живлення (батарейки CR2). У нижній частині бінокля, на лівому монокулярі, є кнопка перемикання режимів роботи далекоміра і яскравості індикації дисплея. На корпусі кожного з монокулярів в нижній частині є помітні виступи. В інструкції лукаво зазначено, що це зроблено для зручності користувача — щоб долоням було в що впертися. Впевнений, що з австрійців корона не впала, навіть якщо б вони і зізналися, що в цих виступах прихована «начинка» далекоміра.

Біноклі з прикріпленими ременями (входять в комплект поставки). Ремінець EL Range зручніший і ергономічніший (та ще й з кишеньками)

Комплектація зразка від Swarovski практично та ж, але додатково є ще й ключ-монетка у вигляді брелока, а також насадка на окуляр, за допомогою якої можна зістикувати окуляр бінокля з об'єктивом фотоапарата (у разі якщо діаметр останнього лежить в межах 22-35 мм — справжня «дзеркалка» зі змінною оптикою, на жаль, не підійде). І на кожну річ — чи то насадка для фотоапарата або навіть ремінь для перенесення — в комплекті є інструкція, як цим скористатися. Навіть не знаєш, чи радіти такій увазі, чи ображатися. Хоча, безумовно, добре, що австрійці не німці — що б там у свій час не стверджував якийсь істеричний суб'єкт з чубком і вусиками у вигляді клаптика руберойду. Південці явно будуть веселіші — і підтвердженням служить наш конкретний випадок з дизайном бінокля.

Що таке далекомір

Лазерний далекомір — це електронний оптичний прилад, призначений для вимірювання відстаней, в основі конструкції якого лежить імпульсний лазер. Простіше кажучи, випромінювач посилає лазерний імпульс, він відбивається від предмета, дальність до якого вимірюється, і повертається, потрапляючи в приймач. Швидкість поширення імпульсу відома, час з моменту його відправки і до отримання виміряний; половина добутку швидкості імпульсу на час його шляху і буде, власне, відстанню до цілі (ті, кому цікаво побачити цей процес наочно, можуть взяти далекомір і прилад нічного бачення, дочекатися ночі, направити далекомір на яку-небудь перешкоду — і побачити в «нічник», як саме лазерні імпульси генеруються при роботі далекоміра; однак хочу попередити — заглядати у випромінювач з боку цілі і напряму намагатися зловити лазерний промінь, м'яко кажучи, не рекомендується). 

Оптичний морський далекомір «Чайка» (CРCP). Призначений для вимірювання відстані до морської цілі та її азимута. Бойовий розрахунок — 3 людини

В даний час завдяки застосуванню лазерних технологій далекоміри являють собою надзвичайно компактні прилади, а зовсім не ті здоровенні труби, якими були колишні оптичні далекоміри класичних схем. Але насправді помиляється той, хто думає, що розвиток технологій принципово спростив і полегшив проектування та виготовлення далекомірних біноклів; не тут-то було: адже необхідно дотримати прецизійність оптичної схеми приладу і до того ж якось вмістити в компактному корпусі всі його лінзи і призми, механізм фокусування та електронну начинку далекоміра.

Відмінності в деталях

Серце бінокля — це призма. В біноклі від Zeiss використовується призма Аббе–Кеніга (її принцип і те, як вона влаштована, розроблено Ернстом Аббе — одним із засновників компанії Zeiss). В біноклі від Swarovski використовується призма типу Roof (вона ж — призма Шмідта–Пехана). Zeiss, на відміну від Swarovski, не боїться описувати в супровідних матеріалах оптичний пристрій приладу з точним зазначенням кількості лінз і типу призми, що застосовується — тим самим створюючи ілюзію чесності і відкритості. Головне при цьому, звичайно, залишається в секреті: склад і технології нанесення просвітлювальних покриттів, влаштування лазерного модуля і параметри випромінювання. Воно і зрозуміло — комерційний успіх безпосередньо залежить від успішності збереження виробничих секретів. Опишемо тільки технологічні рішення, які використовуються в конструкції кожного з учасників порівняльного тесту. У конструкції бінокля Victory 10x45 T* RF від Zeiss, як і у всій лінійці виробів серії Victory c 2004 р., використовуються лінзи зі скла з вмістом фтору (це і символізує додатковий індекс FL). Такі лінзи тонші і, відповідно, легші, але головне не це — за рахунок поліпшених характеристик заломлення вони забезпечують найвищу якість зображення по всьому полю зору. На лінзи бінокля Zeiss нанесено багатошарове покриття, T*, що знижує втрати світла на межі середовищ практично до мінімально можливого рівня (T* означає Transparent, тобто «прозорий»). Вперше на оптиці цієї торгової марки просвітлювальне покриття — тоді одношарове — з'явилося ще в 1942 р.; багатошарове ж покриття T* Multicoating використовується з 1979 р. Додаткове захисне покриття лінз LotuTec®, яке присутнє на лінзах Zeiss'івських виробів преміум-серії з 2006 р., не дозволяє крапельками вологи затримуватися на поверхні лінзи; таку перевагу оцінить кожен, хто хоч раз стояв на стрілецькому номері під мрячним дощем. У біноклі Swarovski EL у свою чергу застосовані так звані «випрямляючі» лінзи з вмістом фтору, які забезпечують відсутність спотворень по краях зображень, що передаються. Лінзи покриті багатошаровими просвітлювальними покриттями, з шарами Swarobright, Swarotop і Swarodur. Захист від налипання бруду і полегшене видалення плям забезпечує покриття Swaroclean.

Налаштування

Перед безпосереднім використанням будь-якого приладу його корисно налаштувати, і далекомірні біноклі тут не виняток. Налаштування у наших порівнюваних зразків досить стандартні — звичайні для всіх біноклів; потрібно звести монокуляри бінокля для отримання загального поля зору у вигляді кола і вибрати правильне видалення вихідної зіниці. У кожному з біноклів передбачено чотири фіксовані положення наочника окуляра; на практиці, однак, в обох піддослідних лише три положення з чотирьох виявляються відразу і легко виставляються — четверте якось проскакує, і знаходиш його тільки, коли вже задаєшся метою його знайти. Регулювання ці потрібні для зручності спостереження. Особисто у мене, наприклад, 100% зір на обидва ока; але таке буває далеко не у всіх, а приладом же повинен користуватися кожен покупець незалежно від гостроти зору кожного зі своїх очей і їх взаємного розташування на обличчі.

Налаштування положення наочників монокулярів: Swarovski (праворуч) для регулювання діоптрій потрібно підняти кільце

Настроювання діоптрійної корекції окулярів бінокля Zeiss здійснюється як у звичайного бінокля. Регулювання тут досить тугі — щоб не збивалися випадково — і мають тактильно відчутні фіксовані проміжні положення. У зразка від Swarovski спочатку необхідно трохи витягнути кільце налаштування діоптрій — це забезпечує розблокування зафіксованого положення — після чого можна здійснити необхідну настройку і знову зафіксувати вибране положення регулювального кільця. Віддати на цьому етапі перевагу будь-кому з претендентів складно; хіба що за величиною діапазону можливої діоптрійної корекції у Swarovski є перевага, оскільки діапазон регулювань їх зразка становить +/– 5 діоптрій — проти +/– 3,5 діоптрій у вироби Zeiss. Колеса загальної настройки фокусу в обох біноклів обертаються плавно, без ривків і провалів. У бінокля Zeiss хід цього колеса трохи тугіший, але тим самим зменшується збивання налаштування при випадковому контакті. А ось те, що у бінокля Zeiss для зміни дистанції фокусування з мінімальних 4,5 м до 1 км досить 80% від одного обороту регулювального колеса налаштування, це приємно, оскільки конкуренту з Австрії для цього знадобиться півтора оберти (з іншого боку, збільшений хід в біноклі Swarovski забезпечить більшу точність при налаштуванні дистанції фокусування). До речі, обидва бінокля за показником мінімальної дистанції фокусування зійшлися на одному і тому ж значенні в 4,5 м — це на 1 м менше, ніж зазначено в супровідних документах Zeiss, і на 0,5 м менше, ніж значиться в паспорті Swarovski.

Реальні виміри

Що ж, загальні налаштування проведені. Вже час, нарешті, перейти до того, що цікавить найбільше — оцінки роботи далекомірів в реальних умовах. Обидва далекоміри використовують лазерний випромінювач 1-го класу EN/FDA; говорячи більш зрозумілою мовою — це лазер малої потужності, теоретично не представляє небезпеки для очей. Тим не менше, кожен з виробників забороняє направляти випромінювач в очі — і це слід пам'ятати. Кожен з тестованих далекомірів здатний вимірювати дальність і в метричній системі одиниць, і в імперській — в залежності від того, чому віддає перевагу власник — метрам чи ярдам. Також обидва далекоміри мають прицільні марки у вигляді кільця і можуть працювати в режимі сканування. Практична ж реалізація робочих функцій у тестованих зразків відрізняється. У далекоміра від Zeiss прицільна марка і результати вимірювань відображаються за допомогою світлодіодного дисплея, який має автоматичне регулювання яскравості світіння в залежності від умов освітлення. Крім значення дальності до цілі, відображається також і вертикальна поправка (в сантиметрах), розрахована для стрільби на виміряну дальність, якщо та не перевищує 500 м, за допомогою вбудованої балістичної програми Bis. Штрихи, що формують символи, які висвічуються на світлодіодному дисплеї , досить тонкі, тому своїм малюнком анітрохи не перекривають зображення в полі зору бінокля, проте в той же час легко читаються — до того ж вся індикація проектується в правому монокулярі. Енергії батарейки, за заявами виробника, вистачить на 10 000 вимірів. У далекомірі від Swarovski, навпаки, використовується рідкокристалічний дисплей. Як наслідок, індикація здійснюється більш «жирним» шрифтом — і те ж саме стосується прицільної марки. До того ж зображення тут виводиться окремо: у правому монокулярі бінокля відображається тільки прицільна марка, в лівому — вся інша інформація. Заявлений ресурс елементів живлення у Swarovski становить 1 000 вимірів. Крім безпосередньої дальності до цілі, цей далекомір також видає значення скоригованої балістичної відстані (проекцію відрізка «стрілець–ціль» на горизонтальну вісь координат — знання цієї величини необхідно для точного розрахунку поправок у разі якщо стрільба ведеться під кутом до горизонту) в залежності від кута місця цілі, або показує кут нахилу лінії візування відносно горизонту (кут місця цілі); все це — заслуга технології Swaroaim. Також австрійський далекомір має автоматичну і ручну корекції яскравості прицільної марки і відображуваних даних.

Вистачить теорії. Час в поле

Мабуть, будь-який далекомір будь-якого виробника більш ніж прекрасно зможе виміряти дальність, якщо в якості цілі буде використовуватися багатоповерховий будинок, елеватор або який-небудь окремо розташований енергоблок якої-небудь атомної електростанції. Однак нас цікавить мисливське застосування, тому всі тестовані нами прилади випробовуються в умовах, що максимально імітують реальні. Тому вже традиційно для наших польових випробувань були взяті хутряні шапки з натуральних пижика (пижик, до речі, це не казковий персонаж, а теля північного оленя до досягнення віку 1 місяць) і видри, покликані імітувати дрібну волохату дичину на кшталт бабака, лисиці або зайця, а також щит з картонки розміром 50х60 см, який повинен був зображати власне мішенний щит цього розміру для стрільців по паперових мішенях, а також більш великих представників тваринного світу для шанувальників полювання (до того ж картонку планувалося використовувати і для перевірки точності вимірювань по умовному зайце-лисо-бабаку).

Утримання біноклів двома руками з одночасним натисканням кнопки виміру. Swarovski (ліворуч) зручніший

Озброївшись виданими для випробувань далекомірними біноклями, а також штативом, фотоапаратом, палицями, картонками і шапками, я вибрався в поле, де незабаром знайшов підходящу височину — там і був встановлений пижикоподібний бабак, а поруч із ним — щит з картонкою. Для дотримання чистоти експерименту кожна з цілей розташовувалася на висоті не менш ніж півметра над землею — щоб уникнути випадкових помилкових засвічень. Температура повітря становила +10, мала місце невелика хмарність, повітря було чисте й прозоре, хотілося дихати на повні груди, насвистуючи при цьому що-небудь життєствердне — наприклад, який-небудь мотив з альбому «Хна» групи «Ленінград». Оскільки досвід роботи з монокулярними далекомірами у мене був, тести я почав з дистанції 300 м. Виміри при цьому проводилися з рук, без штатива. Безумовно, зі штативом було б зручніше й точніше; але ж бінокль — це ручний інструмент, який використовується практично постійно — і якщо при роботі з ним без штатива не обійтися, то гріш ціна такому біноклю. Дистанція в 300 м — це, по суті, розминка для гарного далекоміра, і кожен з порівнюваних зразків відпрацював її без проблем; але Zeiss виявився швидшим. Натискаємо кнопку — з'являється прицільна марка, відпускаємо кнопку — відразу ж висвічується значення дальності; через 2-3 с видається значення поправки в сантиметрах. Swarovski працює за аналогічним алгоритмом, тільки результат видає трохи повільніше — десь на секунду.

Для точних замірів необхідне стійке положення

Відходжу подалі. Дистанцію 400 м стоячи з рук відпрацьовують обидва далекоміри. І знову Zeiss швидший, він практично відразу бере ціль і видає дані — Swarovski починає думати, сканувати... Замріявшись, я йду аж на 552 метра — стільки показує Zeiss. Цей замір проводиться сидячи з упором ліктів на коліна, стоячи вже не виходить утримувати прицільну марку на пижикобабаку. По щиту, однак, вдається наводитися і стоячи. Перший дзвінок — Swarovski дрібну дичину відмовляється міряти навіть сидячи, по щиту покази все ж задумливо видає. Картаючи свою мрійливість, а також вимогливість і любов до експериментів, повертаюся назад, періодично зупиняючись і роблячи спроби «відбитися» по бабаку. І, нарешті, перемога — з відстані 442 м з положення сидячи з рук з 6-ої спроби відбитий промінь таки повертається з інформацією про дальність. Творчий союз пижикобабака і далекоміра Swarovski розпадається на позначці 590 м (замір здійснювався вже зі штатива), далі австрійський прилад працював тільки по щиту. Zeiss зміг зловити останнє «вибач» від бабака з дистанції 670 м — зі штатива і в режимі сканування; далі він займатися подібними дурницями відмовився і перейшов на щит, впевнено відпрацьовуючи по ньому з положення сидячи з рук аж до позначки 763 м. Зі штатива, як і з упору на лікті у положенні лежачи щит «пробився» на дальності 1 210 м — честь і слава німецьким інженерам, адже це значення перевищує паспортні обіцянки. Не менш успішно вимірювалися дистанції і до невеликих, від 60 см до метра, ялинок. Swarovski порівняно з Zeiss'ом продовжував «гальмувати», пробиваючи дистанції повільно (виміри в режимі сканування, за відчуттями, тривали близько 2-3 с), але наполегливо — здавалося, ніби він пихкає і дметься, але все ж непохитно йде до цілі. В цьому і принадність порівняльних випробувань — той, хто вважався швидким, вже не виглядає таким, якщо знаходиться хтось швидший. Проміри по великих об'єктах — зразок дерев і будинків — дали схожі результати. Zeiss «витягнув» дальність 1 560 м, Swarovski по цих же об'єктах відпрацював 1 480 м після перемикання в режим сканування. Таким чином, обидва далекоміри підтверджують, а багато в чому і перевершують, свої паспортні дані.

Якість картинки

Після перевірки далекомірів залишилося порівняти власне біноклі. Тут з порівнянням складніше — доводиться базуватися на суб'єктивних відчуттях (існують, звичайно, методики вимірювання об'єктивних характеристик оптичних приладів, коли порівнюються роздільна здатність оптики, різкість і контрастність зображення, геометричні та хроматичні спотворення тощо — за такими методиками, наприклад, проводяться тести фотографічних об'єктивів; однак нам в біноклі доведеться спостерігати за навколишнім світом, а не за тестовими мішенями в лабораторних умовах, тому суб'єктивна думка тут нічим не гірша). Особисто мені картинка в бінокль Swarovski сподобалася більше ніж, бінокль Zeiss — оскільки здалася нехай трохи, але все ж яскравішою та світлішою. Увечері після полювання, коли цілком стемніло, я вигнав кількох знайомих мисливців в поле і змусив дивитися в біноклі. Сенс завдання я не пояснював, виробників приладів не називав — хотілося почути неупереджену думку людей, які мисливством займаються не перший десяток років, і біноклів усіляких побачили чимало. Небо було хмарним з невеликими просвітами. З'ясувалося, що в кожен з біноклів на відстанях до 200 м в таких умовах можна розгледіти і ідентифікувати невеликий кущ або ялинку, а спостерігаючи за тваринами на годівлі, виходить розгледіти, де коза, а де кабан — і це стало приємною несподіванкою для всіх чотирьох учасників експерименту. За якістю ж зображення думки розділилися; двоє з чотирьох випробувачів різниці не помітили, а ще двоє віддали перевагу Swarovski — за їх словами, в нього їм видно було краще, ніж у Zeiss.

Вони ще й рахують!

Додаткові функції далекомірів покликані полегшити життя стрільцю і зробити процес розрахунку необхідних поправок зручнішим й швидшим — однак потрібно розуміти, що ніякі вбудовані функції не замінять здатність самостійно проводити необхідні обчислення та не скасовують необхідність знати свою зброю і балістику свого боєприпасу. Балістична інформаційна система BIS була вперше випробувана мною ще на монокулярному далекомірі Zeiss. При стрільбі патроном Federal GM308M калібру .308 Win, спорядженим кулею Sierra MatchKing масою 168 гран з початковою швидкістю 808 м/с, з гвинтівки, пристріляної «в нуль» на 100 м при температурі +15, максимальна розбіжність між практичними даними по балістиці патрона і результатами обчислень системи BIS становила 2 см для дальності 500 м. Але слід пам'ятати, що програма BIS не відстежує зміни температури — від чого, в основному, і змінюється вертикальна поправка при стрільбі в холодну пору року; наприклад, за температури —10 градусів початкова швидкість кулі зменшується, траєкторія її польоту стає більш крутою, і вертикальна поправка для дальності 500 м складе вже 216 см — проти 202 см, розрахованих системою BIS. Приблизно так само йдуть справи і з розрахованою далекоміром від Swarovski корекцією щодо прямого виміру дальності при стрільбі під кутом до горизонту. Цей момент досить важливий, тому варто на ньому зупинитися. При пострілі під кутом (висхідним або низхідним) дія сили земного тяжіння на траєкторію польоту кулі в порівнянні з пострілом у горизонтальному напрямку зменшена, тому траєкторія польоту кулі буде більш пологою. Перевіримо це на практиці. Гірського полювання, на жаль, не передбачалося — як і не було можливості вибратися в гори. Однак у рідному Львові є дивовижне місце — Високий замок; чим не гора?

Яскрава, сонячна і трохи морозна — 3 градуси нижче нуля — днина; в такий день приємно навіть просто пройтися пішки, не кажучи вже про задоволення оглянути панораму міста з оглядового майданчика. У дворі, внизу під горою, видніється занесена снігом купа цеглин — дуже слушно. Далекомір показує, що дальність по прямій становить 561 метр, рядок внизу нагадує про корекції — горизонтальна проекція відстані становить 545 м (кут місця цілі дорівнює 15 градусам); таким чином, різниця дорівнює 16 м. Скористаємося перевіреними даними вищезгаданого патрона Federal GM308M калібру .308 Win і скорегуємо з урахуванням температури. При горизонтальній стрільбі на дистанцію 561 м для компенсації зниження кулі потрібно запровадити вертикальну поправку в 285,8 см. Скориговані дані далекоміра показують 545 м; на це значення і потрібно орієнтуватися при стрільбі під кутом до горизонту — і уточнена поправка становить 265,3 см. Різниця в 20,5 см по вертикалі — це промах при стрільбі по малорозмірній цілі. Без програми корекції вийшов би просто переліт в 20 см над точкою прицілювання. 

Прицільна марка Swarovski. горизонтальна дальність (вгорі) і скоригована. Горизонтальна дальність і кут місця цілі. Корекція відстані при вимірах під кутом до цілі в EL Range працює до 999 м. 

Простий підрахунок корекції по дальності виконується за формулою: дальність до цілі по прямій (561 м) помножити на косинус кута місця цілі (cos 15 градусів = 0,966); разом виходить 541,9 м. Цій дальності відповідає вертикальна поправка в 262 см. Результати розрахунків практично рівні, різницю можна відкинути як несуттєву. Звіряючись з балістичним калькулятором Борисова, яким користується більшість стрільців на теренах СНД, при тих же даних отримуємо для стрільби на пряму дальність 561 м під кутом в 15 градусів розрахункову величину вертикальної поправки до 273 см. Хто «правіший» в нашому випадку, зможе розсудити тільки відстріл — і, сподіваюся, пізніше ми його проведемо. Поки ж ясно, що розраховувати і вносити поправки при стрільбі під кутом до горизонту потрібно обов'язково, а для їх точного обчислення необхідно досконально знати балістику свого боєприпасу.

Брудний-чистий

Наостанок перевіримо правдивість хвалебних відгуків компаній-виробників про чудодійні властивості своїх захисних покриттів для лінз: LotuTec від Zeiss і Swaroclean від Swarovski відповідно. Для початку об'єктиви кожного бінокля були залиті водою. По об'єктивах бінокля Zeiss вода просто не хотіла розтікатися — вона наполегливо збиралася біля стінок корпусу, залишаючи центри лінз вільними і чистими; після зливу води на поверхні лінзи не залишилося жодних слідів або потьоків. У Swarovski вийшло інакше — вода вільно і легко розтеклася по лінзі, однак при зливанні зійшла не менш легко, не залишивши жодних слідів, ніби її й не було. Цей тест, однак, більше імітував прогулянку під водоспадом, ніж під дощем — тому додатково довелося забризкати об'єктиви біноклів краплями води, імітуючи дрібний противний дощик з вогким вітром. На об'єктивах обох біноклів вода розійшлася дрібними крапками; поки вони не стекли, я швидко провів кілька вимірів відстаней — далекоміри відпрацювали так, ніби на лінзах нічого і не було. От і славно — захисні покриття працюють і не дадуть вам побачити світ розмитим і нечітким.

Покриття лінз Swaroclean і LotuTec з честю пройшли перевірку

У цього тесту виявилось несподіване продовження. Мені не хотілося на морозі протирати лінзи насухо — тому, закривши об'єктиви ковпачками, я повернувся додому, де все розклав для просушування. На наступний день, вирішивши завершити обслуговування апаратури, я зняв ковпачки — і побачив розводи від висохлих крапель води. Подихавши на лінзи Swarovski El Range, двома проходами серветки з мікрофібри я успішно прибрав всі сліди, після цього взявся за Zeiss Victory 10x45 T* RF. Все аналогічно: подихав, перший прохід серветкою, другий, третій — але сліди від крапель не витираються; навпаки — з кожним разом вони стають тільки чіткішими і яскравішими. Паніка — невже вода, висихаючи, роз'їла всі захисні та просвітлювальні покриття? О мамо, я угробив Zeiss! Гарячково проробляю повний цикл догляду за оптикою — бризкаю на лінзи спреєм для очищення і змивання бруду, промакую серветкою і насухо протираю мікрофіброю. Від серця відлягло — жодних слідів більше немає, все в порядку, тривога виявилася помилковою. Отже, перевірено — покриття Swaroclean працює саме так, як і заявлено виробником; воно полегшує чистку при сильних забрудненнях — таких як деревна смола чи розводи від води. Покриття LotuTec від Zeiss же не дає воді розповзатися по лінзі, збираючи її в невеликі краплі; плями і розводи, що залишаються після висихання, з легкістю можуть бути видалені при наявності необхідних засобів — лише б такі засоби у вас знайшлися, тому при покупці класної, та і взагалі будь-якої, оптики не пошкодуйте ще зовсім трохи грошей на засоби по догляду за нею — безворсові паперові серветки, ганчірочки з мікрофібри або фотозамши, спреї і рідини для чищення лінз, а також олівці для чистки типу Lenspen.

Підсумки

Загальні висновки досить неоднозначні. Обидва далекомірні біноклі — відмінні покупки, які варті своїх грошей. Тримаючи їх у руках і працюючи з ними, розумієш — саме так повинні бути зроблені оптичні прилади, і саме так в них повинно бути видно навколишній світ. Зовні ці біноклі різні, кожен відображає індивідуальний підхід компанії-виробника до задоволення потреб і запитів споживача. Zeiss — це неперевершені цілісність та надійність, Swarovski — вишукані легкість та елегантність. Далекомірний бінокль від Swarovski важить на 100 г менше конкурента і забезпечений більш ергономічним ремінцем з двома кишеньками для дрібниць на зразок патрона або олівця. При цьому велика і габаритна сумка від цього приладу явно розрахована не тільки для бінокля — там ще багато чого вийде розмістити; але це і незручно, оскільки сумка стає громіздкою, збільшені «блискавки» не дадуть розкрити її безшумно, а без додаткового вмісту бінокль всередині буде бовтатися. А у Zeiss'а, навпаки, сам бінокль більший, а сумка під нього менша — в ній є місце тільки для самого бінокля, серветки і запасної батарейки, відкривається ця сумка безшумно, а завдяки компактності, її можна прикріпити до пояса або пристебнути до рюкзака і безшумно відкрити за необхідності. Обидва протестовані прилади зручні та ергономічні. Swarovski, однак, все ж більш хваткий, та й управління лівою рукою — хороша ідея, адже для перевірки дальності перед пострілом вам не доведеться випускати з правої руки вашу гвинтівку. Додаткові функції далекомірів в кожному випадку більш ніж хороші — але ще краще було б їх об'єднати. І, в будь-якому випадку, вони не здатні звільнити стрільця від додаткових розрахунків, як не здатні і замінити знання і здатність логічно мислити. Слід також пам'ятати, що ефективна дальність роботи кожного з далекомірів безпосередньо залежить від того, наскільки добре видно ціль; в разі атмосферної димки, туману, запиленості або задимленості повітря дальність дії приладів буде знижуватися. Невеликий дощ далекомірам не перешкода — але щільна злива або снігова хуртовина не залишають надії на далекі виміри (в хороший снігопад у мене особисто не вийшло «пробитися» далі 45-50 м — лазерний імпульс відбивався від падаючого снігу).

Об'єктивний погляд. Зверніть увагу на більший діаметр лінз об'єктивів бінокля Zeiss (проте за рахунок різниці в розташуванні електронної начинки ефективні діаметри об'єктивів рівні)

Якщо передбачається полювання в горах, коли стріляти доведеться під кутом, то використання функції корекції кута місця цілі, як в далекомірному біноклі від Swarovski, буде куди більш зручним і простим рішенням, ніж використання окремого кутоміра на гвинтівці. Гірські полювання не тільки важкі фізично, вони ще й дорогі матеріально — тому легковажно ставитися до підготовки до них не можна. Якщо ж далі рівнин і пагорбів йти не планується, то вертикальні поправки, що розраховуються одночасно з вимірюванням дальності, вас чимало порадують — і ніяких додаткових розрахунків, можливо, і не знадобиться. Особисто мені дуже сподобалися швидкість і чіткість далекоміра від Zeiss — в той час як деяка задумливість приладу від Swarovski часом неабияк дратувала. При цьому дивитися в бінокль від Swarovski було нехай трохи, але все ж приємніше, ніж в бінокль конкурента. Чому в підсумку віддати перевагу — питання не до мене, а моя справа — лише чесно описати те, що з'ясувалося в ході практичних випробувань обох приладів в умовах, характерних для реальних полювань в Україні, та й не тільки в ній.

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство & Зброя" в № 6 за 2012 рік.